Справа № 2-2017/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року.                  Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

    головуючого – судді Зуй Т.С.,

    при секретарі: Антощенко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Фастові про неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові при нарахуванні пенсії,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом                2 групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Він отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, значно меншу, ніж передбачено ст. 50, ст. 54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Фастів своїми неправомірними діями порушує вимоги Законів, внаслідок чого порушуються його Конституційні права.  У зв"язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить визнати дії Управління Пенсійного фонду в м. Фастів неправомірними та зобов"язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплачувати державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за останні три роки, що передували дню звернення до суду, а саме з серпня 2007 року.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пославшись на вищевикладені обставини.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в письмовому запереченні вказали, що позов не визнають, оскільки відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді  державної пенсії та додаткової пенсії. Законом встановлено, що розміри державних пенсій для інвалідів ІІ групи не можуть бути меншими 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком щоразу визначався постановами КМУ. Відповідно до ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановлюється у відповідних відсотках від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність. Заперечують посилання позивача на визначення поняття «мінімальний розмір пенсії за віком», яке міститься в ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 19.05.2009 року. Просять залишити позов без задоволення.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

    Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забрудненних територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 10.11.1992 року та вкладкою НОМЕР_2 до посвідчення. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивача визнано інвалідом 2 групи довічно, про що свідчить довідка МСЕК. Положенням статті 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи.

Стаття 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.96 р.) розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: зокрема по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст.50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

    В зв’язку з відсутністю в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чіткого визначення поняття «мінімальна пенсія за віком» державна пенсія і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, до 01.01.2008 року обчислювалась, виходячи з розрахункової величини,                 встановленої постановами КМУ.

Пунктом 28 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” №107-VІ від 28.12.2007р.  була змінена редакція ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визначено зокрема, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також внесені зміни до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності 200 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Разом з тим, зміни, внесені до ст. 50 та ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” №107-VІ від 28.12.2007р., рішенням Конституційного Суду України               №10-рп/2008 від 22.05.2008р. були визнані неконституційними.

    Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні некоституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто положення пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-УІ від 28.12.2007р . втратили чинність з 22 травня 2008 р.

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.

Проте Пенсійний фонд продовжував керуватись Постановами КМУ, а отже позивачу державна пенсія і додаткова пенсія і в подальшому призначалась  у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України              №9-рп/2001 від  19.06.2001р. встановлено, що в правовій державі, якою являється Україна відповідно до ст.1 Конституції України, існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші нормативні акти виконавчої влади мають підзаконний характер і не повиннні викривляти сутність і зміст законів.

Відповідно до ст.6  Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її  поділу на законодавчу, виконавчу  і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених Контитуцією України і відповідно до законів України.

В частині 2 пункту 1 рішення Конституційного Суду України №17-рп/2002 від 17.10.2002р. зазначено, що Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення Веховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Кабінет Міністрів Украни відноситься до виконавчого органу влади, а відтак Постанови Кабінету Міністрів України являються підзаконними нормативними актами, а тому управління Пенсійного фонду України в м.Фастів  при проведенні нарахування та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров”ю, повинно було керуватись нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу над Постановами Кабінету Міністрів.

    Також слід зазначити, що зі ст. 50 та ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», випливає, що під час визначення розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч. 1 ст. 28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну, здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

    Як зазначено в ст. 8 ЦПК України, забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Крім того, хоча ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не дає прямого визначення поняття «мінімальна пенсія за віком», проте ч. 3 ст. 67 цього Закону закріплює залежність розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, від зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом. Так в ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Що стосується періоду, за який необхідно зробити перерахунок додаткової пенсії, то суд вважає, що перерахунок необхідно здійснити за період з 01.08.2007 року по 01.01.2008 року, та з 22.05.2008 року. Вказане зумовлене тим, що до 01.01.2008 року діяла редакція ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка встановлювала розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, - 75 % мінімальної пенсії за віком та редакція ст. 54, яка встановлювала розмір державної пенсії – 8 мінімальних пенсій за віком. З 01.01.2008 року почала діяти нова редакція, встановлена ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, яка визначала розмір додаткової пенсії – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та розмір державної пенсії - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Вказана редакція була чинною до 22.05.2008 року, тобто до дня прийняття Конституційним судом України рішення №10-рп/2008  щодо визнання неконституційними окремих положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, а з 22.05.2008 року і по теперішній час, оскільки до ст. 50 та ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  зміни більше не вносились, відновлена дія попередньої редакції.

Таким чином, у період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року відповідач правомірно нараховував позивачу додаткову пенсію у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та державну пенсію в розмірі 200 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. А в інший період часу, відповідач при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, повинен був виходити з розміру додаткової пенсії, встановленого ст. 50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - 75 % мінімальної пенсії за віком, та з розміру державної пенсії, встановленого ст. 54 – 8 мінімальних пенсій за віком, застосовуючи при цьому визначення мінімальної пенсії за віком, як прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Поскільки неправильне застосування відповідачем законодавства при нарахуванні та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, призвело до порушення прав та соціальних гарантій, суд вважає, що слід визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 01.08.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року відповідно до  ст. 50 та ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст.  1, 6, 8, 22, 152 Коституції України, рішенням Контитуційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, ст.257 ЦК України, керуючись ст.ст.6, 10, 11, 14, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

П О С  Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київській області  неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київській області  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, державної пенсії відповідно до ст.54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР  в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, які дорівнюють прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 серпня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року, за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київській області  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР  в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 серпня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року, за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

В іншій частині позову відмовити.

На  постанову  суду  може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення..                                            

СУДДЯ: