Справа № 2-2207/2010р Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді – Бартко В.М., при секретарі – Лисовець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання перерахувати пенсію та стягнення заборгованості ,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відовідача, посилаючись на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Виконуючи урядове завдання він втратив здоров»я. Рішенням лікарсько-трудової експертної комії йому було встановлено довічну ІІ групу інвалідності, пов»язану з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС з 10.04.2009 року. Він перебує на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області , йому була призначена пенсія по інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач вважає, що на даний час йому встановлена і виплачується додаткова пенсія у розмірах, значно нижчих, ніж гарантовано Конституцією України та ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після звернення до відповідача з заявою про здійснення перерахунку додаткової пенсії та стягнення заборгованості по пенсії, але листом №136/П-5 від 11.09.2009 р. йому було відмовлено в перерахунку пенсії ( а.с. 12-14).
В судове засідання позивач не з”явився, про день та час слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надіслав суду письмову заяву, якою просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м.Фастів в судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомленим про день та час слухання справи, залишив суду письмову заяву з проханням справу розглядати без участі їх представника. Як вбачається з письмового заперечення відповідача, які приєднанні до матеріалів справи, що відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії. Ст. 50 Закону передбачено, що особам, потерпілим від аварії на ЧАЕС 1 категорії додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановлюється у відсотках від мінімальної пенсії за віком. Розміри державних пенсій для інвалідів не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком щоразу визначався постановами КМУ. ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни та встановлено, що розміри пенсій для інвалідів не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по ІІ групі інвалідності – 200 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність. Всі пенсії були перераховані та щоразу змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму. Тому вважають позовні вимоги необґрунтованими і просять відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧЕС ( а.с. 8). Внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача визнано інвалідом ІІ групи з 10.04.2009 року, що відповідає положенням ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області.
Відповідно до ч.1 ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
Вказана норма Закону була змінена 28.12.2007 року, нова редакція зазначеної статті Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, проте вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, позивач мав право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю. Виплата зазначеної пенсії згідно із ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Призначення і виплата такої допомоги здійснюється управлінням Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.
Статтею 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1 – 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після права на державну пенсію.
Частиною. 1 ст. 33 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.
Зі змісту статтей 50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 ЗУ “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно із ч.3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для позивача, як інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою 1 категорії, розмір додаткової пенсії повинен був розраховуватися виходячи з наведених розмірів.
Доводи представника відповідача про призначення пенсії постраждалим виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір таких пенсій і крім того звуження змісту та обсягу прав громадян України не допускається.
Представником відповідача не надано жодних доказів того, що посадовими особами управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області вживалися будь-які дії, в тому числі щодо направлення бюджетних запитів на збільшення сум призначення виплат, проведення нарахування виплат, направлених на виконання положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, суд вважає доведеним факт протиправного діяння ( бездіяльності ) відповідача.
Суд вважає, що відповідно до ст. ст. 58, 60 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи надані позивачем докази суд вважає їх достовірними, а позовні вимоги доведені в повному обсязі.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов”язані зі сплатою ними при пред"явленні позову: 37 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 212 ЦПК України, ст.19, 22, 152 Конституції України, ст. 50, 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати діяння ( дії та бездіяльність ) управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області по призначенню, нарахуванню, а також відмови в здійсненні призначення ОСОБА_1 додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з 01.09.2009 року, а також відмови в здійсненні перерахунку пенсії протиправними.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області зробити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.09.2009 року державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” з дотриманням правових позицій ст.ст. 50, 54 ЗУ “Про стус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області і в подальшому сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Від сплати судового збору позивача звільнити на підставі Декрету КМУ “Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області, через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя