2-165\07

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2007 року Тетіївський районний суд Київської області:

головуючого    судді: Архангельського A.M.

при секретарі: Волошко К.В.

з участю представника Завальнюка В.В та представника відповідача адвоката Русінова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетіїв цивільну справу за позовом Денихівської сільської ради до ОСОБА_1третьої особи: Тетіївського відділу земельних ресурсів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

встановив:

Денихівська сільська рада звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 2912.2000 року згідно якого Денихівська сільська рада надала в оренду ОСОБА_1земельну ділянку(ставок) розміром 6.5 гектара. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди земельної ділянки, що випливають із Закону України „ Про оренду землі", та порушені норми Земельного кодексу України ( В редакції 1992 року).

В судовому засіданні представники позивача, сільський голова Самозван В.Д. та Завальнюк В.В. позовні вимоги підтримали і крім того Завальнюк В.В. пояснив, що відповідач в супереч вимогам ст.22 ЗК України (в редакції 1992року) приступив до використання земельної ділянки без встановлення землевпорядними службами меж земельної ділянки в натурі та одержання документу про це. В наслідок чого по договору орендувалося 6.5 га земельної ділянки, а фактично використовувалося 10 га земельної ділянки. Після підписання договору на протязі довгого часу відповідач в супереч договірним умовам не проводив індексацію орендної плати, не виконав умови цільового призначення земельної ділянки, згідно якої основним видом діяльності орендаря є розведення та вирощування риби. В свою чергу для зайняття цим видом діяльності відповідачу необхідно було зареєструватися, як підприємцем. Питання про розірвання договору оренди виникло після виборів нового сільського голови, перевірки існуючих договорів та відмови відповідача провести індексацію орендної плати. Строки позовної давності не пропущені так, як до недійсних договорів такі строки не застосовуються.

Відповідач ОСОБА_1. та його представник адвокат ОСОБА_2. позовних вимог не визнали. ОСОБА_1. суду пояснив, що на його думку договір оренди земельної ділянки дійсний, по скільки він підписаний сільською радою, істотних умов договору він не порушував. Він займався розведенням та вирощенням риби, хоч і не зареєстрований як підприємець, оскільки вважав, що таким видом діяльності може займатися фізична особа.

Представник третьої особи Тетіївського районного відділу земельних ресурсів Тарнавський В.А. вважає, що договір оренди земельної ділянки є не законним, так як при його укладання були допущені порушення земельного законодавства та норми Земельного кодексу України, який діяв на той час.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, третьої особи та дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги обґрунтовані виходячи із слідую чого.

Судом установлено, що 29.12.2000 року між Денихівською сільською радою та ОСОБА_1 був заключний договір оренди, згідно якого ОСОБА_1. бере в оренду земельну ділянку(ставок) площею 6.5 га для розведення та вирощування риби терміном на 10 років з орендною платою 100 гривен щомісяця. Пунктом 2.3 цього договору передбачено, що індексація платежу проводиться щорічно за офіційними річними показниками інфляції в лютому місяці. Даний договір був зареєстрований в Тетіївському районному відділі земельних ресурсів. При обмірі орендованого відповідачем земельної ділянки (ставка) з участю представника Денихівської сільської ради, спеціалістів Тетіївського районного відділу земельних ресурсів та відповідача установлено, що станом на 29.06.2006 року площа орендованої землі становить 10 гектарів, хоч згідно договору оренди розмір земельної ділянки 6.5. гектарів. Установлені обставини підтверджуються: поясненнями представників сторін, копією договору оренди від 29.12.2000 року, копією акту обміру від 29.06.2006 року.

Крім того в судовому засіданні із пояснення представників сторін, третьої особи та відповідача установлено, що індексація орендної плати не проводилась, землевпорядними організаціями межі орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) до підписання договору оренди земельної ділянки і після підписання не встановлювалися, по скільки не було такого клопотання від Денихівської сільської ради та відповідача ОСОБА_1.

Аналізуючи установлені обставини суд приходить до слідую чого висновку. Відповідно до ст.6 Закону України „ Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку , передбачених Земельним кодексом України, ЦК України, ГК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Статтею 22 Земельного кодексу України( в редакції 1992 року) передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею забороняється. Статтею 15 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що однією із істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) та орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків її внесення і перегляду та відповідальність за її не сплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов , передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17.19 цього Закону є підставою є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як встановлено судом, Денихівською сільською радою питання про встановлення меж земельної ділянки, що здавалася в оренду ОСОБА_1. не

вирішувалося. Після підписання договору оренди відповідач також не звертався в землевпорядні організації з метою встановлення межі орендованої земельної ділянки. Внаслідок цього розмір земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу ОСОБА_1. значно перевищував площу вказану в договорі оренди і становив 10 га замість 6.5 га. Індексація орендної плати не проводилася.

Таким чином суд вважає, відповідач ОСОБА_1. користувався земельною ділянкою водного фонду з порушенням вимог діючого на той час земельного законодавства та не набув в установленому законом порядку права користування на спірний об'єкт. Посилання відповідача на те, що договір оренди земельної ділянки був заключний відповідно вимог закону спростовуються ст.22 Земельного кодексу України ( 1992 р) та. ст. 15 Закону України „Про оренду землі". На думку суду сам факт реєстрації договору оренди в діючому станом на 2000 рік порядку державної реєстрації таких договорів не може бути підставою для визнання такого договору законним, оскільки порушення ст. 15 Закону України „Про оренду землі" є підставою для відмови в такій реєстрації.

Керуючись ст.ст. 79,88.89,157-159,208-210,212-218 ЦПК України, ст.ст. 22,24 Земельного кодексу України( 1992р.), ст.,ст.7,14,-18 Закону України „Про оренду землі" ( 1998 р.), суд

вирішив:

Позовні вимоги Денихівської сільської ради до ОСОБА_1третьої особи: Тетіївського відділу земельних ресурсів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.12.2000 року, яким Денихівської сільської ради надала в оренду ОСОБА_1у строкове , платне користування земельну ділянку( ставок) площею 6.5 га. На території с Денихівка, Тетіївського району Київської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.