Справа № 2- а-1757/2010р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м      У к р а ї н и

16 грудня  2010 року                             м. Хуст              

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Савицький С.А.                                                

при секретарі судового засідання  Штенгель О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ОВ ДПС ВДАІ Бережанського району УДАІ УМВС України  в Тернопільській області Ліщинського М.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №151586 від 08.07.2010 року відповідачем на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно даної постанови 08.07.2010 року в с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області позивач, керуючи транспортним засобом «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався із швидкістю 107 км/год., при дозволеній 40 км/год. Швидкість вимірювалася приладом Візир №0711191. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування з наступних підстав. Після зупинки інспектор ДПС не продемонстрував позивачу покази приладу «Візир». Позивач стверджує, що рухався в населеному пункті, а саме: в с.Шибалин Бережанського району із швидкістю 40 км/год. Пояснення позивача було проігноровано відповідачем. Копію протоколу про адміністративне правопорушення позивачу не було вручено, якщо такий взагалі існує. Відповідач виніс одразу постанову по справі про адміністративне правопорушення. Крім того позивачу не було вручено копію фото-фіксації швидкості його автомобіля. При винесенні постанови позивачу не було роз»яснено його права передбачені ст.268 КУпАП.

 Позивач в судове засідання не з»явився. Подав  до суду заяву, в якій він просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить задоволити позов.  

         Відповідач інспектор ОВ ДПС ВДАІ Бережанського району УДАІ УМВС України  в Тернопільській області Ліщинський М.М.  в судове засідання не з’явився. Причини неявки суду невідомі. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

             Виходячи з наявних доказів у  справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 КАС України справу вирішувати без участі сторін.

     Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №151586 від 08.07.2010 року відповідачем на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно даної постанови 08.07.2010 року в с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області позивач, керуючи транспортним засобом «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався із швидкістю 107 км/год., при дозволеній 40 км/год. Правопорушення зафіксовано приладом Візир №0711191.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі  про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі  яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

  Тому, оскільки показання технічного приладу «Візир» не містить функції фіксації будь-яким з зазначених вище способів факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

 Відповідно до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Проте таких документів позивачу надано не було.

           КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак всупереч цьому інспектор ДПС не навів доказів, на основі яких він дійшов до висновку про скоєння позивачем начебто адміністративного правопорушення, а покази приладу «Візир», на які він посилався не є належним доказом.

             Згідно ст. 71 ч 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

              Відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

     За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення, оскільки при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності відповідачем не було всебічно, повно та об’єктивно досліджено всіх обставин справи в їх сукупності.      

                      Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст. 6,18,71,104, 128, 138,158-163, 171-2 ч.2  КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:    

              Позов задовольнити.

                Постанову інспектора ОВ ДПС ВДАІ Бережанського району УДАІ УМВС України в Тернопільській області Ліщинського М.М., винесену 08.07.2010 року серії ВО №151586 про накладення штрафу в розмірі 255 гривень на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати.

                  Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

                    Головуючий :                  підпис                              Савицький С.А.  

                       З оригіналом вірно:

                        Суддя Хустського

                        районного суду:                                                              Савицький С.А.