Справа № 2-а-50/2010 р.                                                                                                                                                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                                                              Хустський районний суд

     21 грудня 2010 р.                                                                            Закарпатської області

                                    в складі: головуючого                        Савицький С.А.

при секретарі                                       Штенгель О.О.

з участю представника позивача       ОСОБА_1      

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст адміністративний позов  

    ОСОБА_2

до

інспектора ДПС ВДАІ та АТІ по обслуговуванню Тячівського району

УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Немеш Ф.І.

про скасування  постанови по справі про адміністративне правопорушення

 В С Т А Н О В И В

       Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідача.

       Позов позивачем мотивовано тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 052704 від 07.06.2009 року на нього незаконно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

         В постанові зазначено, що 06.06.2009 року о 13 год.05 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Форд» д.н. НОМЕР_1 на 118 км. автодороги Мукачево-Рогатин-Львів  перевищив встановлену швидкість руху, рухався зі швидкістю 82 км/год. Додатком до зазначеної постанови було прикріплене чорно-біле фотографічне зображення автомобіля із зазначенням дати, часу та швидкості.

         З постановою позивач незгідний, вважає її незаконною, оскільки обставини вказані в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, не є належно підтвердженими відповідними доказами.

          Відповідно до ст. 14-1 КпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному  режимі.

         Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом «Візир». Даний прилад не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер.

          При винесенні постанови було порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався. Позивача не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

          Окрім того, дана постанова була винесена 07.06.2009 року, згідно поштового штампу постанова відправлена 27.06.2009р., а отримана позивачем 02.07.2009 року, чим було порушено його право на оскарження постанови, що призвело до пропущення ним строку для звернення до суду.          

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав. Просив суд його задоволити.

          Відповідач ДПС ВДАІ та АТІ по обслуговуванню Тячівського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Немеш Ф.І.  в судове засідання не з’явився. Причини неявки суду невідомі. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

       Відповідно до ст. 128 ч 4 КАС України суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача на підставі наявних по справі доказів.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, відповідач на пропозицію суду в ухвалі від 10.07.2009 р.  не подав письмових заперечень з посиланням на докази якими б доводили такі заперечення, що дає підстави суду  вирішувати справу на основі наявних доказів.

        Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 052704 від 07.06.2009 року на позивача ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП..

       В постанові зазначено, що 06.06.2009 року о 13 год.05 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Форд» д.н. НОМЕР_1 на 118 км. автодороги Мукачево-Рогатин-Львів  перевищив встановлену швидкість руху, рухався зі швидкістю 82 км/год.

        Додатком до зазначеної постанови було прикріплене чорно-біле фотографічне зображення автомобіля із зазначенням дати, часу та швидкості.

          Як вбачається з матеріалів справи дана постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.

        Відповідно до ст. 14-1 КпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному  режимі.

        Прилад „ Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер.

         Відповідно до положень КУпАП ( ст. ст.254, 256, 258), Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14 квітня 1997 року (п.5), у разі порушення Правил дорожнього руху України водій має бути зупинений, складено протокол у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснення цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на оскарження даної постанови. Зазначені вимоги відповідачем не дотримано.

          Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Відповідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення  з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом ( посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що постанову від 07.06.2009 року було надіслано позивачу 27.06.2009 р., що підтверджено відповідною поштовою відміткою, отримав позивач постанову лише 02.07.2010 року  і позбавлений був можливості у встановлений законом строк оскаржити постанову, пропущений строк на оскарження постанови підлягає поновленню.

        Відповідачем не подано суду заперечень і доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

          За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

             Керуючись ст. ст.6,18,71,86, 104, 128, 138,158-163, 171-2 ч.2  КАС України суд ;    

                                                     П О С Т А Н О В И В  

        Позов  ОСОБА_2 – задовольнити .

        Поновити   ОСОБА_2 строк для звернення до суду.

        Постанову інспектора ДПС ВДАІ та АТІ по обслуговуванню Тячівського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Немеш Ф.І. винесену 07.06.2009 року серії АО №052704 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень на ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП- скасувати.

       Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

            Головуючий :                            підпис                                Савицький С.А.

             З оригіналом вірно    

                   Суддя Хустського

                   районного суду:                                                                 Савицький С.А.