печерський районний суд міста києва

справа № 2-554/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:     судді Кирилюк І.В.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

за участю:

представника позивача: Циганкової А.О.,

відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (далі – позивач, ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 (далі – відповідач, ОСОБА_4), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 19 604,25 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат у порядку ст. 88 ЦПК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 178/23, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 13 300,00 грн., зі сплатою 24% річних в порядку і на умовах, визначених договором. Відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на 01.12.2010 року у нього виникла заборгованість в розмірі 19 604,25 грн., з яких заборгованість за кредитом – 11 651,83 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 5 965,12 грн., плата за пропуск платежів – 1 987,30 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2010 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі  з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 74 ЦПК України, повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд, згідно ст. 224 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.04.2008 року Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк, яке, згідно Статуту, перейменовано на ПАТ «ВіЕйБі Банк», (Банк) уклало з ОСОБА_4 (Позичальник) договір № 178/23, згідно умов якого Банк надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 13 300,00 грн. в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, кредитні кошти надаються строком по 14.04.2011 року.

Згідно п. 1.4 договору, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 24 процентів річних.

Відповідно до п. 2.4.1 договору, проценти розраховуються, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами із розрахунку: рік рівний – 360 дням, місяць рівний 30 дням та сплачуються Позичальником в порядку, передбаченому договором.

Згідно п. 2.4.2 договору, розрахунок процентів за користування кредитними коштами здійснюється у валюті Кредиту щомісячно у день оплати, який визначається у Графіку, наведеному у Додатку № 1 договору (надалі за текстом – «Графік»). При розрахунку процентів, враховується день видачі кредитних коштів (день зарахування Банком кредитних коштів на Картковий рахунок Позичальника) та виключається останній день строку повернення кредитних коштів, згідно у мов договору.

Відповідно до п. 2.5.1 договору, Позичальник зобов’язується щомісячно до дати, встановленої у Графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумах, не менших сум чергового погашення відповідної частини кредиту та процентів, встановлених в Графіку.

Згідно п. 2.5.1.1 договору, Позичальник має перерахувати на Поточний рахунок в гривні, зазначений в п. 2.1.1.2 даного договору, незалежно від валюти кредиту, суму комісій та інших плат, які за умовами договору мають бути сплачені в гривні.

Відповідно до п. 2.5.2 договору, погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів здійснюється відповідно до умов, зазначених в п. 2.5.6 договору, шляхом договірного стягнення Банком коштів з Поточного рахунка Позичальника щомісяця в дату, зазначену в Графіку.

Як визначено у п. 2.7.1 договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за договором.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що за кожний випадок невиконання  або неналежного виконання зобов’язань, передбачених п.п. 3.3 (крім пунктів 3.3.3 та 3.3.2 ) договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5% від суми кредитних коштів, зазначеної в п. 1.1 договору.

Згідно п. 4.3 договору, за неналежне виконання зобов’язань, передбачених пунктом 3.3.3 договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25% від суми неналежного виконання грошового зобов’язання.

У п. 7.3 договору, зазначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань.

Як визначено ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання за договором від 14.04. 2008 року № 178/23 виконав належним чином.

Проте, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв’язку із чим у нього виникла заборгованість в розмірі 19 604, 25 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 5).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження виконання взятих на себе за кредитним договором від 14.04.2008 року                   № 178/23 зобов’язань відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 14.04.2008 року № 178/23 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 316,04 грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 – 215, 223, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором від 14.04.2008 року № 178/23 в розмірі 19 604 (дев’ятнадцять тисяч шістсот чотири) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 316 (триста шістнадцять) грн. 04 коп. у відшкодування судових витрат.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду міста Києва.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     І.В.Кирилюк