Справа № 1-436/ 2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої – судді Ротар М.М.

при секретарі  Попенко О.В.,

з участю прокурора – Нижнік Л.І.,

потерпілої ОСОБА_1

захисника потерпілої  - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню:  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Казань Росії, росіянки; громадянки України, з базовою вищою освітою, приватного підприємця, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючої в АДРЕСА_1,  раніше не судимої,

- в скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона 29.06.2007 року  біля 13.00 год. в м.Вознесенську Миколаївської області на території Вознесенського Центрального ринку, розташованого по вул.Синякова, 6, тобто, в громадському місці, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи явну зневагу  до існуючих правил і норм моралі в суспільстві, використовуючи незначний привід, вчинила бійку з ОСОБА_1, внаслідок чого спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді забою  м’яких тканин голови зі саднами,  забій м’яких тканин верхньої кінцівки з крововиливом, крововилив в області нижньої кінцівки, садни в області шиї, забій матки, струс головного мозку, які в комплексі відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 в скоєнні злочину винною себе визнала частково і пояснила, що вона знайома з потерпілою, оскільки вона раніше разом  з нею працювала на ринку та здійснювала  підприємницьку діяльність з торгівлі сумками. Знаходилась з нею в неприязнених відносинах. 29.06.2007 року біля 13.00 год. на території Вознесенського Центрального ринку вона зустріла ОСОБА_1 в районі магазину «Коври». Потерпіла проходячи повз неї штовхнула її плечем, схопила за одежу і вдарила ногою, при цьому ОСОБА_1 була дуже агресивно налаштована, ОСОБА_3 утримувала потерпілу, але остання не могла заспокоїтися і вони штовхали одна одну. В ході бійки ОСОБА_3 штовхнула ОСОБА_1 на контейнер, остання продовжувала  бити її ногами. У відповідь на це вона /підсудна/ ударила потерпілу ногою в живіт, після чого остання зігнулася відпустила її і вони розійшлися. Вину визнає частково, оскільки потерпіла перша почала бійку, а вона захищалася. Пред'явлений потерпілою цивільний позов не визнає.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що 29.06.2007 року, проходячи біля магазину «Коври», розташованого на території Вознесенського Центрального ринку вона зустріла ОСОБА_3, яка її штовхнула. Після чого ОСОБА_3 почала бити  ОСОБА_1 руками по різним частинам тіла, а потім вдарила її ногою в живіт. ОСОБА_3 порвала її футболку, зірвала з шиї два золотих ланцюжка з золотою підвіскою. Внаслідок цього побиття її було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ушкоджень м'яких тканин голови з саднами, забою м'яких тканин верхніх кінцівок, кровоотіків в області нижніх кінцівок, саден в області шиї, забою матки, струсу головного мозку. На той час вона перебувала у стані вагітності і внаслідок забою матки вагітність була перервана. Діями підсудної потерпілій була спричинена матеріальна шкода в сумі 899,40 грн., моральна шкода в сумі 5 000 грн., яка полягає в перенесенні фізичного болю, душевних та нервових стражданнях. Матеріальну та моральну шкоду вона просить стягнути з підсудної.

Винність підсудної у вчиненому повністю підтверджується матеріалами досудового та судового слідства, в тому числі поясненнями:

- Свідка ОСОБА_4, яка  пояснила суду, що вона є приватним підприємцем і здійснює торгівлю  по-сусідству з потерпілою. Біля двох з половиною років тому, влітку, ОСОБА_1 на деякий час відходила від свого робочого місця, а коли повернулася, то свідок побачила, що в неї обличчя та шия були в крові. Наступного дня свідок дізналася, що ОСОБА_1 посварилася з підсудною.

- Свідка ОСОБА_5, яка  суду пояснила, що вона є приватним підприємцем і здійснює торгівлю  по-сусідству з потерпілою. Влітку 2007 року потерпіла в обідню годину відходила від свого робочого місця, а коли повернулася, то свідок побачила, що в неї були подряпини на шиї, обличчі та руці.

- Свідка ОСОБА_6, який  пояснив суду, що влітку кілька років тому він торгував біля магазину «Коври» і почув, як дві жінки сперечаються. Потім він побачив, як потерпіла та підсудна били одна одну ногами. Також він бачив як  ОСОБА_1 кинулася до підсудної, а підсудна з метою захисту вдарила її ногою в живіт.

- Свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що 29.06.2007 року біля 13.00 год. до нього подзвонила його дружина ОСОБА_1 і сказала, що її  побила якась жінка. Коли він приїхав на ринок, то знайшов свою дружину біля магазину «Коври», на ній була порвана одежа та були подряпини, від дружини він дізнався, що її побила підсудна.

- Свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що влітку 2007 року потерпіла в обідню годину відходила від свого робочого місця, а коли повернулася, то свідок побачила, що в неї є подряпини. На наступний день вона дізналась, що потерпілу побила підсудна.

- Свідка ОСОБА_9, яка  пояснила суду, що влітку кілька років тому вона, проходячи по території Вознесенського Центрального ринку, побачила підсудну і потерпілу, які сварилися та штовхали одна одну. Підсудна тримала потерпілу за руку та била її по лицю.

- Свідка ОСОБА_10, яка  суду пояснила, що влітку 2007 року вона торгувала біля магазину «Коври»  і побачила, що підсудна і потерпіла схопили одна одну за плечі і били друг друга ногами, при цьому підсудна ОСОБА_3 захищалася, а потерпіла ОСОБА_1 намагалася її вдарити.  У відповідь на дії ОСОБА_1, підсудна вдарила її ногою в живіт, після чого вони розійшлися.

- Свідка ОСОБА_11, який пояснив, що він раніше працював таксистом. Приблизно 2-3 роки тому наприкінці червня  після обіду він стояв біля ринку. До нього підійшов чоловік і попросив підвезти його на 1-й мікрорайон. Він відвіз його за вказаною адресою, почекав. Цей чоловік зайшов додому, взяв якісь речі і він знову відвіз його до ринку. По дорозі чоловік сказав, що просив дружину не конфліктувати з якоюсь жінкою, але вона його не послухала.

- Свідка ОСОБА_12, яка  пояснила суду, що влітку кілька років тому вона торгувала на території ринку і почула якусь сварку. Після чого вона побачила, як підсудна тримала потерпілу за руки та просила її відчепитися від неї.  

- Свідка ОСОБА_13, яка пояснила суду, що саму бійку вона не бачила, але була присутня при іншому конфлікті між підсудною та потерпілою,  а саме весною 2007 року вона йшла по ринку з ОСОБА_3 назустріч їм йшла потерпіла, проходячи мимо ОСОБА_1 штовхнула підсудну плечем.

Крім того, в судовому засіданні досліджені слідуючі докази:

- протокол усної заяви про злочин від 29.06.2007 року, де ОСОБА_1 зазначає, що 29.06.2007 року в м.Вознесесньку на території ринку жінка по імені ОСОБА_3 спричинила їй тілесні ушкодження ( а.с.2) ;

- висновок експерта №183 від 01.04.2008 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою  м’яких тканин голови зі саднами,  забій м’яких тканин верхньої кінцівки з крововиливом, крововилив в області нижньої кінцівки, садни в області шиї. Забій матки, струс головного мозку. Струс головного мозку з забоєм м’яких тканин голови та саднами в області голови, забій м’яких тканин верхніх кінцівок, забій матки відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я. Крововилив в область нижньої кінцівки, садни в області шиї відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с.45);

- висновок експерта №184 від 01.04.2008 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлені кровотіки в області правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с.49);

-  протокол допиту свідка ОСОБА_14 ( а.с. 52);

-  протокол допиту свідка ОСОБА_15 (а.с.106);

- протокол відтворення обстановки та обставин події з потерпілою ОСОБА_1 (а.с. 109-112);

- позовна заява ОСОБА_1, (а.с. 176-177);

- довідка  КУ «Вознесенська ЦРЛ» від  28.11.2009 року, (а.с.178);

- довідка КП «Регспод» від 25.11.2009 року, (а.с.179);

- розрахунок витрат  на придбання ліків за медичними документами, (а.с.180);

- пояснення свідка ОСОБА_16, які містяться в протоколі судового засідання від 03.09.2010 року (а.с. 269);

Органами досудового слідства підсудній ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.  В судовому засіданні державне обвинувачення прокурором підтримувалося в межах пред’явленого обвинувачення органами досудового слідства.

Аналіз зібраних доказів приводить суд до висновку, про відсутність належних доказів вчинення підсудною ОСОБА_3 хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

В судовому засіданні було встановлено та підтвердилося зібраними по справі доказами, що  29.06.2007 року  підсудна ОСОБА_3,  на підґрунті особистих неприязних стосунків, умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, при цьому суд вважає, що винність підсудної ОСОБА_3 доведено в повному обсязі, у  зв’язку з чим дії підсудної ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ст. 125 ч. 2 КК України.

Потерпіла відповідно до ст.27 КПК України наполягає на притягненні ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за спричинення їй легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я.

Обставин, які пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_17, згідно зі ст.66 КК України, суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_17, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обираючи міру покарання підсудній ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, відсутність обставин які пом’якшують та обтяжують її покарання, те, що вона позитивно характеризується, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судима, і вважає, що покарання  повинне бути призначене в межах санкції статті 125 ч.2 КК України у вигляді штрафу.  

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього кодексу.

За нормами ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Підсудна ОСОБА_3  вчинила злочин  невеликої тяжкості, за який санкцією  ч. 2 статті 125 КК України  передбачено покарання у виді обмеження волі на строк  до двох років і  з дня вчинення злочину минуло три роки.

Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні вину свою визнавала частково, але при цьому не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності  у зв'язку з закінченням строків давності, тому суд  відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України приходить до висновку про необхідність  звільнення  особи  від покарання, призначеного обвинувальним вироком суду, у зв'язку із закінченням строків давності.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, що складається з витрат на лікування в сумі 899 грн. 40 коп., моральної шкоди в сумі 5000 грн. та витрат на надання юридичної допомоги в сумі 1500 грн.

Судом встановлено, що витрати, пов’язані з лікуванням потерпілої в сумі 899 грн. 40 коп., витрати на надання юридичної допомоги у сумі 1500 грн. знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд приймає до уваги глибину моральних і фізичних страждань,  заподіяних потерпілій, яка втратила ще не народжену дитину, поведінку самої потерпілої і виходячи з принців розумності та справедливості на підставі ст. 1167 ЦК України вважає можливим стягнути 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, КПК України, п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

  На підставі п.1 ст. 49 КК України звільнити  її від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.  

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3, у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 899 (вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 40 коп.,   в рахунок відшкодування моральної шкоди – 2000 (дві тисячі ) грн.. та  1500 грн. – витрат на правову допомогу, відмовивши в решті частині позову.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15 діб усіма учасниками процесу з моменту його проголошення.

Суддя: /підпис/                             М.М. Ротар

Згідно оригіналу: суддя: