Справа № 22ц-1750 Головуючий в І інстанції - Пащенко Л.В.
Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого- Темнікової В.І.,
суддів - Мартинюка В. І., Пригорнєвої Л. І.,
при секретарі - Трачук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 01 березня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА: Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 01 березня 2007 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Суд стягнув з відповідача на користь позивача не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 01.03.2002р. по 01.01.2007р. у розмірі 3712грн., а також зобов'язав відповідача виплачувати позивачу з 01.01.2007р. до наступного перерахунку по 487,64 грн. щомісячно.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому він в скарзі посилається на те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" та ст. 30, 33, 213 ЦПК України, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. Також посилається на те, що судом не прийнято до уваги статус та компетенція відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Первомайську, те що відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділене повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на .централізованому рівні лише органа?.; Фонду, тому відділення Фонду не може бути відповідачем по цій справі, оскільки перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу проводився згідно постанов правління Фонду, які не скасовані та жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульовано порядок перерахунку сум щомісячних страхових виплат, його механізм та не визнано на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані суми. Також посилалися на те, що правління Фонду керується Методи докою розрахунку індексів реальної заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 07.06.2002р. № 219, а застосування коефіцієнтів зростання реальної зарплати обумовлено також п.1 с.5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", згідно якого суми, одержані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків до сукупного оподаткованого доходу, одержаного громадянином в період, за який здійснюється оподаткування, не включається. Безпідставно також суд відхилив посилання відповідача щодо застосування строку позовної давності. Не врахував суд також те, що іншими судами, зокрема Донецької області виносилися рішення про відмову у задоволенні позову по аналогічним справам.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши
щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2002р., постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 04.03.2003р. № 3"Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2003р., як такі, що не відповідають вимогам ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності". Розмір сум, які підлягають виплаті позивачу визначено правильно.
З огляду на наведене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", що перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу правильно проводився згідно постанов правління Фонду, які не скасовані та жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульовано порядок перерахунку сум щомісячних страхових виплат, його механізм та не визнано на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані суми, а також про те, що при вирішенні питання про те, які саме коефіцієнти слід застосовувати для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки, слід керуватися Методикою розрахунку індексів реальної заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 07.06.2002р. № 219, а також п.1 с.5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", бо ці нормативні акти регулюють інші правовідносини.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги статус та компетенцію відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Первомайську, те що відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділене повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише органам Фонду, тому відділення Фонду не може бути відповідачем по цій справі, оскільки перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу проводився згідно постанов правління Фонду, також не заслуговують на увагу, так як позивач перебуває на обліку саме у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, у нього ж знаходиться особова справа позивача, призначення, перерахунок та виплата належних йому страхових виплат здійснюється на підставі постанов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, а не безпосередньо на підставі постанов виконавчої дирекції чи правління Фонду ССНВ України. Предметом спору по даній справі є належні позивачу страхові виплати, які призначалися і перераховувалися йому згідно постанов саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області. Таким чином, належним відповідачем по справі є саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, оо саме За результатами його діяльності виник спір по даній справі. Крім того , згідно ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" безпосереднє управління Фондом ССНВ дійсно здійснюють його правління та виконавча дирекція. Згідно ст. 18 цього ж Закону виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. При цьому Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління фонду.. Однак, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про безпідставне відхилення судом посилання відповідача щодо застосування строку позовної давності, так як судом першої інстанції було встановлено, що остаточно про порушення свого права на належні виплати позивач через свою юридичну необізнаність дізнався тільки після прийняття Київським апеляційним
доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Аналогічні вимоги містилися і в ст. 15, 15-1, 30 ЦПК України в редакції 1963 р.
Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови: сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи і мали реальну можливість як дати свої пояснення по справі, так і надати всі наявні у них докази. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Приймаючи рішення по справі суд виходив з того, що предметом спору по даній справі є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч2 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" . В період з 14.03.2002р. по 28.02.2005р. Правління Фонду щорічно виносило постанови "Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", згідно яких з 01 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях економіки. Судом було встановлено, що така практика суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я , що цим фактично були внесені зміни в ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині терміну, так як ця норма права не містить в собі такого терміну як реальні заробітна плата. Законодавство в спірних правовідносинах не передбачає використання показника реальної середньої заробітної плати. Також суд виходив з того, що належним відповідачем по справі є саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, бо саме у нього знаходиться особиста справа позивача і безпосередньо ним проводиться перерахунок належних позивачеві страхових виплат і їх виплата, а позивач просив стягнути на його користь страхові виплати у встановленому законом розмірі. Тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002р. по 01.01.2007р. у розмірі 3712грн. з урахуванням коефіцієнтів зростання номінальної середньої заробітної плати в галузях економіки за зазначений період, а також зобов'язав відповідача виплачувати позивачу з 01.01.2007р. до наступного перерахунку по 487,64 грн. щомісячно.
Вказані обставини та висновки суду 1 інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р., залишеною без змін ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від.06,л09.20рбр., визнано недійсними : п.4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 01.11. 2001р. № 43 із змінами внесеними п.3 постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 31.01.2002р. № 7, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 14.03.2002р. № 15 "Про перерахування сум
господарським судом постанови від 14.06.2005р. А згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Такі ж положення містилися і в ст. 76 ЦК України в редакції 1963 року. Крім того, апеляційний суд бере до уваги положення ч.7 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", згідно якої якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". В даному ж випадку позивачу суми страхових виплат в належному розмірі своєчасно не були визначені та виплачені саме з вини відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, бо відповідні відділення повинні робити належні перерахунки без додаткового звернення до них з таким проханням осіб, які отримують дані виплати.
Наявність же судових рішень по аналогічним справам само по собі не є підставою для задоволення чи відмови в задоволенні вимог позивача без урахування конкретних обставин по справі, так як правова система України не передбачає прецедент як джерело права в Україні, тому кожна справа розглядається окремо з урахуванням конкретних обставин і доказів по цій справі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст. 307,308, 314,315 ЦПК України, судова колегія, -УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області на рішення Первомайського міського суду Луганської області - відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 01 березня 2007 року -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.