Справа  № 2-1871/2010                                                                                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    29 грудня  2010  року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської             області в складі:  головуючого – судді  Серебрякової Т.В.,

                              при секретарі судового засідання  Фінько О.П.,

                              за участю: позивачки ОСОБА_1,

                              третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  

                              спору  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в місті Вознесенськ  Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_2,  про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

    В вересні  2010 р. ОСОБА_1   звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_3  про стягнення аліментів на  свою користь на  утримання повнолітньої дочки  ОСОБА_4, що продовжує навчання.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є  дочкою  відповідача по справі ОСОБА_3,  який  на даний час проживає окремо від доньки  та не приймає участі у  матеріальному утриманні останньої, якій  вже виповнилося 18 (вісімнадцять)  років, але  вона продовжує навчання  в  Петрівському державному аграрному  технікумі    на денному відділенні, у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги. Окрім того, позивачка також вказувала в позові, що всі витрати, пов’язанні  з навчанням доньки, оплатою харчування та придбанням одягу для дочки несе безпосередньо  вона.

Посилаючись на зазначені обставини,  позивачка ОСОБА_1 просила  позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_3  на свою користь аліменти  на  утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/3  частини  від усіх видів  його заробітку (доходу)  щомісячно з дня пред’явлення позову до суду  та  до закінчення дочкою   навчання.

В  судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1  посилаючись  на те, що донька  продовжує навчання у Петрівському державному аграрному  технікумі, і у зв’язку з цим потребує  матеріальної допомоги, яку відповідач може надавати, позовні вимоги  підтримала  в повному обсязі.

Разом з тим, позивачка  просила стягнути з відповідача на свою користь  сплачені нею  судові витрати по справі, до складу яких увійшли витрати на правову допомогу в розмірі 100 (сто) грн. 00 коп.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору          ОСОБА_2,  в судовому засіданні  позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове  засідання  не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення  поштового відправлення.  Як вбачається з протоколу  судового засідання від 28 жовтня 2010 р., підписаного суддею Болградського  районного  суду Одеської області, відповідач позовні вимоги  не визнав та заперечував  проти стягнення з нього  аліментів на утримання дитини  в розмірі          1/3  частини його заробітку (доходу),  щомісячно. При цьому, просив розглянути справу у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  ОСОБА_4, в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином,   згідно поданої до суду письмової заяви просила розглянути справу у її відсутність.

Ухвалою суду справа розглянута  у відсутність відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог  ст.11 ЦПК України,   судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так,  з матеріалів  справи  вбачається, що відповідач ОСОБА_3,                             та позивачка ОСОБА_1,   з  20 квітня  1991   р. перебували  в  зареєстрованому шлюбі.

Від даного шлюбу сторони мають повнолітню дитину  –  доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження, НОМЕР_1, виданого Вознесенським  міськвідділом  запису  актів громадянського стану  Миколаївської  області  21 квітня  1992  р. (а.с.4).  

Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано у  відділі реєстрації  актів цивільного  стану по місту Вознесенську  Вознесенського міськрайонного  управління  юстиції   Миколаївської   області,   про  що  складений 13 січня 1993 р.  актовий  запис про розірвання  шлюбу  за №05 (а.с.3).  

Згідно довідки  від 14 жовтня 2010 р., виданої головою квартального комітету, позивачка ОСОБА_1  та  третя особа ОСОБА_4 зареєстровані та проживають  за адресою: АДРЕСА_1  (а.с.5).  

 З довідки  Петрівського  державного аграрного технікуму за  №50   від                    02 вересня  2010 р., вбачається, що третя особа ОСОБА_4  є студентом   вищевказаного  навчального  закладу, навчається  на  другому  курсі, денного відділення на бюджетній основі  (а.с.6).

В судовому засіданні встановлено, що на даний час відповідач  ніякої матеріальної допомоги  на утримання доньки не надає. ОСОБА_4   знаходиться на утриманні своєї  матері ОСОБА_1.

Ст.199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син  продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги,  батьки  зобов’язані  утримувати  їх до  досягнення  двадцяти трьох  років за умови,  що вони можуть надавати  матеріальну допомогу.  

Відповідно до ст.ст.199,200 СК України обов’язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання, виникає за обов’язковою сукупністю  таких юридичних фактів, як певний вік (від 18 до 23 років), продовження ними навчання, потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі і  наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.  

Суд визначає  розмір аліментів  на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або)  у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України, тобто,  розмір аліментів  на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання,  визначається з урахуванням матеріального становища сторін, стану здоров’я платника аліментів, наявність у нього інших  дітей, непрацездатних  членів сім’ї  та  інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що третя особа ОСОБА_4   у 2010 році досягла  повноліття, продовжує  навчання на другому   курсі  Петрівського   державного аграрного техніку,  не працює, у зв’язку з цим  потребує матеріальної допомоги батька. Проте,  відповідач ОСОБА_3 добровільно матеріальну допомогу  на навчання дочки   не надає.

Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка  заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд  бере до уваги  матеріальне становище  позивачки ОСОБА_1, яка працює  у Вознесенському центрі поштового зв’язку Миколаївської дирекції  Українського державного підприємства поштового зв’язку  „Укрпошта”  на посаді  начальник –листоноша,  отримує заробітну плату, яка за період з червня  2010 р. по листопад          2010 р. становить 6 282 (шість тисяч двісті вісімдесят два) грн. 91 коп.,  враховує  стан здоров’я та матеріальне становище відповідача ОСОБА_3, те, що він  є працездатною особою, працює  у  Жовтневій  сільській Раді  Болградського району Одеської області  на посаді сторожа,  має  дохід, який  у період з січня 2010 р. по  вересень  2010 р.  становить  8 035 (вісім тисяч тридцять п’ять) грн. 04 коп., тобто має постійний заробіток, а також  сплачує за виконавчим листом  аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_7, 1995 року народження, в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та  має законний обов’язок  щодо утримання  своїх   малолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, і  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження,   та  приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3, який  є  батьком ОСОБА_4,  має можливість надавати матеріальну допомогу своїй дочці,  тому,  при вищезгаданих обставинах,  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання повнолітньої  дочки  на час її   навчання. При цьому,  суд вважає, що  розмір матеріальної допомоги, яку відповідач  ОСОБА_3  може надавати дитині, не може перевищувати 1/8  частини  від усіх видій його заробітку (доходу) на місяць .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги  обґрунтовані  та підлягають частковому задоволенню,  стягнувши  з відповідача  на користь позивачки   аліменти на  утримання  повнолітньої дитини, що  продовжує  навчання   у розмірі 1/8  частини від усіх видів  його заробітку  (доходу)   щомісячно, за весь час навчання без врахування  часу канікул,  починаючи з часу пред’явлення  позову – 20 вересня 2010 р.  і до закінчення  ОСОБА_4   навчання – тобто до 30 червня  2013 р., але  не більше ніж  до 23 років та при умові продовження  нею  навчання.

Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд  присуджує  з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені судові витрати, таким чином з відповідача на користь позивачки  підлягають стягненню сплачені останньою   судові витрати, які складаються  з витрат на правову допомогу  в розмірі  100 (сто)  грн. 00 коп.  

Окрім того, в силу ст.88 ЦПК України, з відповідача також  підлягають  стягненню судовий збір на користь держави в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на   інформаційно – технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120  (сто двадцять) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212, 213,214,215, 217, ч.1 ст.367 ЦПК  України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1  до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_2,  про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області,  аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки  міста Звенигородка Черкаської області, на   утримання  повнолітньої дочки ОСОБА_4,                              ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Вознесенськ Миколаївської області, у зв’язку з продовженням нею  навчання, у  розмірі 1/8  частини від усіх видів його  заробітку (доходу)  щомісячно,  за весь час навчання без урахування  часу канікул,  починаючи з  20 вересня  2010 р. і до закінчення  ОСОБА_4              навчання – тобто до 30 червня  2013 р., але не більше ніж до 23 років та при  умові продовження  нею  навчання.

    Стягнути з ОСОБА_3   на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки  міста Звенигородка Черкаської області, витрати   на правову допомогу в  розмірі  100  (сто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ,  судовий збір  в розмірі                      51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави  в особі  місцевого бюджету місті Вознесенськ  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31415537700007).

           Стягнути з ОСОБА_3 , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету міста  Вознесенськ (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,           р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

          Рішення  підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів  у межах суми платежу за один місяць.    

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                         Т.В.  Серебрякова