Справа № 2 -2025/2010

  РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання -  Попенко О.В.

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача  -  Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області Невестюк В.В.  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті  Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про  визнання права на земельну частку (пай), -

                                                      встановив:

24.10.2010 року позивач ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про  визнання права  на земельну частку (пай) в розмірі 8,12 умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель в КСП «Білоусівське» в межах Вознесенського району Миколаївської області.  

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він з 18.04.1992 року по 15.02.1996 року та з 05.01.2000 року по 31.0.2004 року працював і був членом колгоспу ім.Димитрова, правонаступником з 1992 року був КСП «Білоусівське», а з 23.12.2000 року ПСП «Білоусівське».  29.11.1995 року КСП «Білоусівське»  отримано  Державний акт на право колективної власності на землю, але позивача помилково не було включено до списку на отримання земельної частки (паю) і внаслідок чого останній не отримав сертифікату про таке право, що, в свою чергу, стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Посилаючись на викладене, позивач просив поновити йому строк для звернення до суду з позовом, та визнати за ним право власності на земельну частку (пай) в розмірі 8,12 умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель в КСП «Білоусівське» в межах Вознесенського району Миколаївської області

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача - Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, в судове  засідання не з’явився. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду, просив розглянути справу за його відсутності. В попередньому судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши та оцінивши  матеріали справи в межах заявлених позовних  вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  суд прийшов до наступного.  

Згідно до Указів Президента України від 10.11.1994 року ,,Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" та від 8.08.1995 року ,,Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного товариства після виходу на пенсію.  

Як  вбачається з  трудової книжки позивача ОСОБА_1, копія якої долучена до матеріалів справи, останній 18.04.1992 року був прийнятий  у члени колгоспу ім.Димитрова. 15.02.1996 року був виключений за власним бажанням. 12.08.1997 року був прийнятий на роботу в КСП «Білоусівське», де працював до 31.07.2004 року, тобто до ліквідації підприємства.

Державний акт на право колективної власності на землю  КСП «Білоусівське» було видано 29.11.1995 року на підставі рішення Білоусівської сільської ради від 22.11.1995 року № 3. Оскільки позивач на час видачі даного правовстановлюючого документа  був членом КСП «Білоусівське», що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, він в силу  вищевказаних нормативних актів має право на земельну частку (пай).

Згідно довідки виконавчого комітету Білоусівської сільської ради №р-25 від 07.05.2010 року розмір земельної частки (паю) по КСП «Білоусівське» становить 8,12 умовних кадастрових гектарів, в межах території Білоусівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області  є вільні землі запасу, за рахунок яких можливо реалізувати право позивача  на земельну частку (пай).

В силу  ст. ст. 71, 75, 76, 80 ЦК України 1963 року та ст. ст. 257, 267 чинного ЦК України, загальний строк для захисту права особи, права якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг цього строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Водночас, якщо суд визнає поважною причину пропуску такого строку, то порушене право підлягає захистові.  

Як зазначав позивачка в судовому засіданні, вона пропустила строк звернення до суду, оскільки лише в 2009 році  дізнався, що його помилково не включили до списку на отримання земельної частки (паю). Також позивачем був витрачений час на досудове вирішення спору та для підготовки матеріалів для звернення з даним позовом до суду.  

Враховуючи викладене, суд визнає причини пропуску  ОСОБА_1 позовної давності поважними та вважає можливим поновити йому строк для захисту порушеного права.

   Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК  України, суд, -

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_1  до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про  визнання права на земельну частку (пай)   задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 8,12  умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель в КСП «Білоусівське» Вознесенського району Миколаївської області за рахунок земель запасу в межах території Білоусівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

    Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня проголошення рішення.

    Суддя:                             М.М. Ротар