Справа №22ц-3499/07 р. Головуючий у 1 інстанції - Коваленко В.В.
Категорія - 23 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.
судців: Рецебуринського Ю.Й.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Алексєєвій Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 10 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 10 січня 2007 р. було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2: на їх користь з відповідачів у солідарному порядку було стягнуто 3347 грн. 03 коп., вказана сума складає з вартості ремонтно-поновлювальних робіт - 2930 грн. 43 коп., витрат на виготовлення типового замовлення - 28 грн., 36 коп., судових витрат у розмірі 20 грн. 24 коп., моральної шкоди - 300 грн. та оплати судового збору - 68 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилалася на те, що не встановлена причина залиття квартири позивачів, а також не підтверджено розмір матеріальних збитків.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4, діюча також за довіреністю від ОСОБА_3, та її представник ОСОБА_6, діючий також за довіреністю від ОСОБА_5, .апеляційну скаргу ОСОБА_4 підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_1, представник позивачки ОСОБА_2 та представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1..
При розгляді справи судом було встановлено, що позивачі являються наймачами квартири АДРЕСА_1, основним наймачем якої є ОСОБА_1 Відповідачі являються співвласниками квартири АДРЕСА_2. Згідно акту від 8 грудня 2004 p., встановлено, що 5 грудня 2004 р. мало місце залиття квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться поверхом нижче квартири АДРЕСА_2, яке сталося з вини власників квартири АДРЕСА_2. В результаті залиття
2
позивачам було заподіяно матеріальну шкоду, яка складає з ремонтно-поновлювальних робіт вартість яких, згідно кошторису - 3635 грн. 02 коп.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з встановленого, відповідачі по справі фактично не оспорюють той факт, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося з їх вини. При цьому відповідачі вважають розмір матеріальної шкоди завищеним, оскільки вони вимочували воду і не могли завдати шкоди у розмірі, який вимагають позивачі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачами у підтвердження своїх вимог надано типовий заказ-договір, в якому приведені розрахунки вартості необхідних ремонтно-поновлювальних робіт та матеріалів для їх виконання за станом на грудень 2004 р. Незважаючи на те, що остаточно ремонт в квартирі до тепер не виконано, позивачі у судовому засіданні не наполягали на проведенні перерахунку за станом на день ухвалення рішення суду. Тоді як відповідачі, вказану вартість ремонтно-поновлювальних робіт не спростували, інших доказів їх вартості не надали, від проведення експертизи на предмет оцінки вартості таких робіт відмовились.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, судом було запропоновано відповідачам на попередньому судовому засіданні надати нові докази і в ході слухання справи призначення та проведення експертизи на предмет встановлення розміру збитків. Нових доказів відповідачами не надано, від проведення експертизи вони відмовилися.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що саме з вини відповідачів, які являються співвласниками квартири АДРЕСА_2 сталося залиття квартири позивачів і обґрунтовано стягнув на їх користь як матеріальну шкоду, так і відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, грошову компенсації у відшкодування моральної шкоди. Розмір останньої визначено з урахуванням наданих доказів та виходячи з принципів розумності та достатності.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п. 1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 10 січня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в
касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання чинності.