Справа №2-2236/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої -  судді Ротар М.М., при секретарі - Попенко О.В.,

за участю  позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку квартири ,

ВСТАНОВИВ :

03 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2  про визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказувала, що 27.08.1983 року  вона уклала шлюб з відповідачем, який було розірвано 08.07.2008 року. В період шлюбу вони разом придбали квартиру  АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було оформлено на відповідача ОСОБА_2 Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не бажає розділити майно, яке є спільною сумісною власністю, позивач просила розділити сумісно придбану під час шлюбу квартиру, визнавши за нею право власності на ? частку вказаної квартири.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в  судове засідання двічі не з’явився, судом належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст.. 74 ЦПК України судові повістки надсилаються фізичним особам за адресою їх місця проживання або перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.  

Відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи вимоги ст.224 ЦПК України позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та ухвалення заочного рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 серпня 1983 року  (свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 – а.с.4). Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 08 липня 2008 року  шлюб між  ними було розірвано 08.07.2008 року актовий запис  № 92 (а.с.5).  Після чого позивач 13 вересня 2008 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб – а.с. 6).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу за №2124,  відповідач ОСОБА_2 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. (а.с.7).  Відповідно до довідки КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 25.11.2009 року  №1096  право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.8).

В судовому засіданні було встановлено, що вищезазначену квартиру сторони придбали в період шлюбу.  

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за  час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Стаття 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір в сумі 339,50 гривні, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120  гривень.

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності на ? частку квартири  задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: судовий збір в розмірі -  339,50 (триста тридцять дев’ять  гривень 50 копійок), витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120  гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд  шляхом подачі  апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя:                             М.М. Ротар