Справа №22ц-2839/07 р.                                         Головуючий у 1 інстанції - Гайдар А.В.

Категорія - 21                                                            Доповідач -    Зінов'єва А.Г.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 квітня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                        Бугрим Л.М.

суддів:                                                         Рецебуринського Ю.Й.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:   Алексєєвій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі (далі Фонд) на рішення Вугледарського міського суду від 17 січня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він тривалий час працював в галузях вугільної промисловості. У зв'язку з виконанням трудових обов'язків у шкідливих умовах він отримав професійне захворювання -хронічний бронхіт, за яким на підставі висновку МСЕК від 9 листопада 2004 р. йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності 45%. У зв'язку з наявністю пошкодження здоров'я він змушений додавати зусиль для влаштування свого життя та побуту, що завдає йому моральні страждання, на відшкодування яких просив стягнути грошову компенсацію у розмірі 50000 грн.

Рішенням Вугледарського міського суду від 17 січня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково: з відповідача на його користь було стягнуто грошову компенсацію у розмірі 17000 грн.

Не погодившись з рішенням суду Фонд приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди, наявність якої повинна бути підтверджена висновком МСЕК. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 р." дію норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди зупинено, а Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 р." - незалежно від часу настання страхового випадку. Також вважають, що позивачем порушені строки, передбачені ст. 233 КЗПП України для звернення до суду за захистом порушеного права, а відповідно до вимог ст. 237-1 КЗПП України, оскільки шкоду заподіяно небезпечними умовами праці, то її відшкодування повинно бути проведено підприємством.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

2

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового за таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що в результаті захворювання - хронічний бронхіт, за яким на підставі висновку МСЕК від 9 листопада 2004 р. позивачу встановлено втрату професійної працездатності 45%, останній вимушений додавати зусиль для влаштування свого життя та побуту, що завдає йому моральні страждання.

Між тим, хоча такі висновки суду і не суперечать фактичним обставинам справи, але ухвалення рішення на користь позивача не відповідає вимогам діючого законодавства, що відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення з ухваленням нового.

Згідно зібраним доказам, позивач дійсно тривалий час працював в галузях вугільної промисловості на підземних роботах. У зв'язку з виконанням службових обов'язків у шкідливих умовах він отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт, за яким на підставі висновку МСЕК від 9 листопада 2004 р. йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45%.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Разом з тим, відповідно до п. 22 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 p.", припинено норму вищевказаного Закону, яка передбачає виплату грошової компенсації у рахунок відшкодування шкоди незалежно від дати настання страхового випадку.

Оскільки рішення суду було ухвалено у січні 2007 р., то у суду першої інстанції, виходячи з норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 р.", не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі задовольнити частково.

Рішення Вугледарського міського суду від 17 січня 2007 року скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржено в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання чинності.