Справа № 22ц-3465/07 р.                                       Головуючий у 1 інстанції - Бахтіна В.І.

Категорія-21                                                              Доповідач-    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 квітня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                        Бугрим Л.М.

суддів:                                                          Рецебуринського Ю.Й.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:   Алексєєвій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дзержинську (далі Фонд) на рішення Дзержинського міського суду від 21 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського міського суду від 21 грудня 2006 р. було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1: з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди було стягнуто грошову компенсацію у розмірі 4000 грн.

Не погодившись з рішенням суду Фонд приніс апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, наявність якої, зокрема, повинна бути підтверджена висновком МСЕК. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 р." дію норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди зупинено.

Представник відповідача у судовому засідання апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Позивач до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно зібраним доказам, позивач дійсно тривалий час працював в галузях вугільної промисловості. У зв'язку з виконанням службових обов'язків у шкідливих умовах, він отримав професійне захворювання - антракоз, за яким, на підставі висновку МСЕК від 15 квітня 2002 р. йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності - 15 %.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили

2

втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки в результаті наявності захворювання, він дійсно змушений додавати зусиль для влаштування свого життя та побуту.

Розмір грошової компенсації судом першої інстанції встановлено в межах діючого законодавства, з урахуванням фактичних обставин справи (процент втрати працездатності, діагноз, наслідки, тощо), а також принципів розумності та достатності.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, яка у даному випадку повинна бути підтверджена висновком МСЕК. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.

Безпідставні також посилання Фонду на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 p.", яким призупинено дію норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей, оскільки право на отримання компенсації у рахунок відшкодування моральної шкоди у позивача виникло в 2002 p., а Закон зворотної сили не має.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Дзержинську відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду від 21 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання чинності.