Справа № 2-839/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   16 грудня 2010 року

                                              Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Локтіонової О.В.,

при секретарі – Коваленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі – продажу земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між нею та відповідачем, та визнати за нею право власності на цю земельну ділянку.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 04 січня 1997 року на  Південній товарній біржі за № 6058 вона уклала з відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, який далі нотаріально не посвідчувався, тому що відповідач ухилявся від такого посвідчення.

У зв'язку з тим, що покупцем та продавцем належно виконані всі умови договору, просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_2

У судове засідання представник позивача не з’явився, однак письмово підтримав позовні вимоги і просив позов задовольнити.

 Відповідач в судове засідання не з’явився, але письмово позовні вимоги підтримав і просив розглядати справу за його відсутності та позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази, судом установлено, що 04.01.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1, за яким досягнуто між сторонами згоду по всіх суттєвих умовах і відбулася передача земельної ділянки покупцю, а договірна вартість зазначеного будинку передана продавцю (а.с.13).

Зазначена земельна ділянка належала  ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до рішення виконкому Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області №96 від 29.11.1996 року та державного акту на право приватної власності на землю, відповідно до якого земля була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (а.с.11,12,14,15).

В Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо заборон та арештів щодо цієї земельної ділянки, що підтверджується витягом з цього реєстру (а.с.9).

Враховуючи викладене, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що під час судового розгляду установлений факт укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, умови якого сторони по угоді виконали належним чином, що підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.18 Земельного кодексу України (в ред. 1990 р.) придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку, а згідно ст.114 цього Кодексу купівля-продаж земельних ділянок, укладена власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсною.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.47 ЦК України (в редакції  1963 р.) така угода може бути визнана дійсною, при умові виконання хоча б одною з сторін угоди повністю або частково, тому вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

    Згідно вимог ст.ст.76, 80 ЦК України (в ред. 1963 р.) позивач має право звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав. Оскільки право на звернення до суду з позовом у позивача виникло в 2010 році, коли останній стало відомо про недійсність укладеної угоди, суд вважає за можливе відновити позивачу строк на звернення до суду з позовом.

    Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи з норм цієї статті позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельну ділянку також підлягають задоволенню.

                 Керуючись ст.ст.209,212-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

                   Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення з позовом до суду.

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, укладений 04 січня 1997 року між покупцем – ОСОБА_1 та продавцем – ОСОБА_2, зареєстрований на Південній товарній біржі в м.Миколаєві за  №6058, та визнати право власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_1.

    На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                     Суддя                                                 О.В.Локтіонова