Справа №2-990/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року

                                            Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Локтіонової О.В.,

при секретарі – Федоровській Л.А.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області – Зелинської Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

У с т а н о в и в:

23 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1, який йому належить на праві приватної власності.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати лише ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, так як відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 його онуки і він не заперечує, щоб вони і надалі були зареєстровані в його будинку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належить вищевказаний житловий будинок. У ньому зареєстровані його син ОСОБА_6, його бувша дружина – ОСОБА_3 та їх діти ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Його невістка та діти ніколи в цьому будинку не проживали, а були тільки зареєстровані. Жили вони з його сином у м.Миколаєві. В квітні 2008 року його син ОСОБА_6 був визнаний інвалідом 3 групи по зору, після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 забрали всі свої речі  з квартири та переїхали до іншого місця проживання. 10 вересня 2010 року його син розірвав шлюб з ОСОБА_3 Оскільки відповідачка ОСОБА_3  не мешкає в вищезазначеному будинку, просить визнати її такою, що втратила право користування його будинком. Без такого рішення суду йому і надалі будуть нараховувати на неї комунальні послуги, які він повинен буде сплачувати, крім того те, що вона в нього зареєстрована позбавляє його можливості оформити субсидію.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що вона дійсно разом із своїми дітьми зареєстрована в будинку позивача і так як свого житла у неї не має, їй нікуди прописатися, то вона хоче бути зареєстрована разом зі своїми дітьми у вказаному будинку.

Представник служби у справах дітей Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області просила вирішити позов відносно ОСОБА_3 на розсуд суду, оскільки права дітей не  будуть порушені, так як позивач не бажає позбавлять їх реєстрації, і діти будуть зареєстровані разом з батьком.

З договору купівлі-продажу від 02.12.1999 р. вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_1 та зареєстрований у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за ним (а.с.5,6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області №1547 від 14.09.2010 р. у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані з 2001 року ОСОБА_3, її діти ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та з вересня 2010 року ОСОБА_8 – батько дітей, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.12-15).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_3 зареєстрували розірвання свого шлюбу 10 вересня 2010 року у книзі реєстрації розірвань шлюбів відділу реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області (а.с.10).

Відповідно до актів про не проживання від 15 червня 2009 року та 03 жовтня 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 17 травня 2001 року зареєстровані за вищевказаною адресою, але ніколи там не проживали та не проживають (а.с.11,18).

Згідно з ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.ст.64,156 ЖК України до членів сім’ї власника будинку належать дружина, їх діти і батьки. За згодою власника будинку член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Аналізуючи зібрані по справі докази у сукупності, суд вважає, що уточнений позивачем позов щодо визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування приміщенням, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована у будинку АДРЕСА_1, який належить позивачу, у 2001 році, але жодного дня там не проживала, не сплачувала комунальні послуги. До державних органів з приводу вселення в цей будинок не зверталася. На сьогоднішній день не є членом сім’ї позивача, оскільки розірвала шлюб з його сином. Таким чином відповідно до ст.405 ЦК України ОСОБА_3 втратила право користування цим будинком.

Керуючись ст.ст. 208, 212-215, 218 ЦПК України,

                                                      В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1.

  На рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

                                       Суддя                                          О.В.Локтіонова