РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Кірюхіної М.А.
суддів Руснак А.П.
Адаменко О.Г.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, державного нотаріуса Чорноморської державної нотаріальної контори, про перерозподіл спадщини, спонукання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 02 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, державного нотаріуса Чорноморської державної нотаріальної контори, про перерозподіл спадщини, спонукання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем по праву представлення після смерті його батька – ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба – ОСОБА_8 Після її смерті залишилася спадщина у вигляді земельних ділянок та житлового будинку АДРЕСА_1. Після смерті баби до нотаріальної контори своєчасно звернувся тільки відповідач по справі. За рішенням Апеляційного суду АР Крим від 16.02.2010 року йому був наданий додатковий строк для прийняття спадщини строком у два місяці. 12.03.2010 року позивач звернувся з відповідною заявою до нотаріуса. У зв’язку з тим, що 13.12.2006 року нотаріусом вже видане свідоцтво про право на спадщину на ім’я ОСОБА_6, а останній відмовляється від перерозподілу спадщини, позивач, посилаючись на вимоги статті 1300 ЦК України просить здійснити в судовому порядку перерозподіл спадщини в рівних частках, визнати сторони спадкоємцями по Ѕ частки жилого будинку та земельних ділянок, а також просить зобов’язати нотаріуса видати нові свідоцтва на право на спадщину.
Оскаржуваним рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 02 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, при вирішенні спору суд допустив порушення норм матеріального права. Посилається на те, що суд не врахував роз’яснень Верховного Суду України, що при вирішенні спору про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за позивачем права на спадщину.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому суд визнав встановленим, що рішенням суду позивачу визначено додатковий строк для прийняття спадщини, але одночасно з цим він не звертався до суду з позовом про перерозподіл спадщини, на спірне майно вже видано свідоцтво про право на спадщину, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права та вимог процесуального закону - ст. ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного Суду АР Крим від 16 лютого 2010 року ОСОБА_5 визначено додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини після смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2) ОСОБА_8.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову у зв’язку з тим, що позивачем не вирішено питання про перерозподіл спадщини одночасно з вирішенням питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не ґрунтуються на законі та суперечать наведеним роз’ясненням.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є онуком ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а його батько ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_8 ( а.с.6 – 9).
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матерям, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, позивач має право на спадкування за правом представлення після смерті своєї баби ОСОБА_8 Відповідач також є спадкоємцем першої черги після смерті своєї дружини ОСОБА_8
Після визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_5 у встановлений судом строк звернувся до Чорноморської державної нотаріальної контори АР Крим із заявою про прийняття спадщини, яка 12 березня 2010 року зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 128 ( а.с.30).
13 грудня 2006 року свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 на цілий житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0, 18 га, розташовану за тією ж адресою видано ОСОБА_6 (а.с.11). В цей же день йому ж видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 на право власності на земельні ділянки (паї) під № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3) площею 7, 1005 га, розташованих на території Міжводненської сільської ради Чорноморського району АР Крим, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12).
Зазначене майно на час розгляду справи збереглося в натурі, відповідачем не відчужене.
Відповідно до ст.1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм в натурі частини майна, яке збереглося, або сплати майнової компенсації.
З юридичного аналізу даної норми закону випливає, що оскільки в ній не йдеться ані про згоду інших спадкоємців, ані про спори, то наявний категоричний припис провести такий перерозподіл за вимогою спадкоємця, який прийняв спадщину після її розподілу між іншими спадкоємцями.
Відповідно до ч.2 ст. 1300 ЦК України на вимогу одного із спадкодавців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 227 розділу 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Мін'юсту України N 20/5 від 03.03.2004 р., передбачено, що якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, за письмовою згодою між спадкоємцями спадщина підлягає перерозподілу. У цьому випадку нотаріус, після повернення попередніх свідоцтв, видає нові свідоцтва про право на спадщину. Нові свідоцтва про право на спадщину видаються нотаріусом також за рішенням суду про внесення змін до раніше виданих свідоцтв про право на спадщину або на підставі письмової згоди всіх спадкоємців про внесення змін до раніше виданих свідоцтв.
Таким чином, зважаючи на фактичні обставини справи та враховуючи вимоги наведених норм закону, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перерозподілу спадщини. Тому відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення і неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 02 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перерозподілити спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках на майно, що належало ОСОБА_8 на час її смерті: цілий житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0, 18 га, розташовану в АДРЕСА_1, право власності на земельні ділянки (паї) під № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3) площею 7, 1005 га, розташованих на території Міжводненської сільської ради Чорноморського району АР Крим, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зобов’язати державного нотаріуса Чорноморської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 нові свідоцтва про право на спадщину за законом з врахуванням зазначених змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді