Справа № 22-ц-2890/2010                                       Головуючий в суді першої інстанції: Бойко В.Б.

Категорія:  27                                                                         Суддя-доповідач: Дубровна В.В.                

                                      УХВАЛА

                                                           і м е н е м   У к р а ї н и

18 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого –Сибільової Л.О.,  

суддів            -  Лузан Л.В., Дубровної В.В.,

за участю секретаря судового засідання  – Назарової О.М.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3, ОСОБА_4  

на ухвалу Зарічного районного  суду м. Суми  Сумської області від 26 травня  2010 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” в особі регіонального відділення Акціонерного товариства „ОТП Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2010 року клопотання ПАТ в особі регіонального відділення АТ „ОТП Банк” про забезпечення  позову задоволено.  

Накладено арешт на майно відповідачів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на суму заявленого позову 405 283,86 грн.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу Зарічного районного суду м.Суми  від 26 травня 2010 року  та зобов’язати Зарічний ВДВС зняти арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на суму заявленого позову 4 045 283, 86 грн.  

            В обґрунтування  апеляційної скарги зазначають, що постановляючи ухвалу судом не було досліджено того факту, що при укладенні кредитних договорів № СNL С00/262/2007 від 20 липня  2007 року та № МL- С 00/482/2008 від 14 травня 2008 року за цими договорами були укладені договір іпотеки № РСL-С00/262/2007 від 20 липня 2007 року та договір наступної іпотеки № РСL-С00/482/2008 від 14 травня 2008 року, тобто у ПАТ «ОТП Банк» не було підстав для забезпечення позову, оскільки він вже був забезпечений іпотекою, а це є зловживанням правом, яке не допускається відповідно до ч. З ст. 13 Цивільного кодексу України.  В ухвалі про забезпечення позову зовсім відсутня мотивувальна частина, тобто не зрозуміло, чим суд мотивував своє судове рішення.  Також не зрозумілі посилання суду в ухвалі на наступні статті ЦПК України, а саме: ст..143 ЦПКУ «Порядок і призначення експертизи», ст..149 ЦПКУ «Комплексна експертиза», ст. 150 ЦПКУ «Додаткова і повторна експертиза», ст..232 ЦПКУ «Скасування та оскарження заочного рішення», які по своєї суті не відносяться до справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши ухвалу  в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню,  виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про  забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд першої інстанції виходив з положення ч.3 ст. 151 ЦПК,  згідно якої забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів знаходить висновок суду таким, що відповідає зібраним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Відповідно до  ст.ст. 151,152,153 ЦПК України  суд за заявою  осіб,які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

З урахуванням того, що між сторонами існує майновий  спір з приводу стягнення з відповідачів 405283 грн. 86 коп. заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про  необхідність забезпечення позовних вимог.

Наявність укладеного іпотечного договору не є підставою для відмови у забезпеченні позовних вимог шляхом накладення арешту на належне відповідачам майно.

Не спростовують ухвали суду доводи апелянтів про помилкове посилання  суду при постановленні ухвали на статті цивільного процесуального кодексу, які регулюють вирішення інших питань, а не питання про забезпечення позову.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду  скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про  відхилення  апеляційної  скарги  і залишення ухвали без змін.

У відповідності  до  ст. 312 ЦПК України  розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом  першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням  вимог закону

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст.313-315  ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4  відхилити.

Ухвалу судді Зарічного районного  суду м. Суми  Сумської області від 26 травня  2010 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий -    

Судді -