Справа № 22-ц/0390/118/11 Головуючий у 1 інстанції:Логвинюк І.М.
Категорія:41 Доповідач: Мудренко Л. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л. І.,
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М. ,
при секретарі Семенюк О.А.,
з участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та вселення за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 у житловий будинок АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким відмовити у позові ОСОБА_1
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду залишити без змін.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно із ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За змістом ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів сім’ї наймача за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Судом встановлено, що позивач дійсно проживав у спірному житловому будинку до середини літа 2010 року з відповідачем ОСОБА_2 та їхнім сином.
Через конфлікт з відповідачем, яка перешкоджає йому користуватись даним житловим будинком, через те, що ОСОБА_2 вигнала позивача з будинку, він не має ключа від вхідних дверей, тому змушений тимчасово проживати у сторонніх осіб.
Зазначені обставини стверджуються поясненнями сторін, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Однак, позивач не втратив інтересу до спірного житла, так як періодично з’являвся у ньому, просив відповідача надати можливість користуватись житловим будинком, іншого постійного житла не має.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що вона з приводу негідної поведінки позивача зверталась до правоохоронних, судових органів та щодо нього вживались заходи запобігання чи громадського впливу, він попереджався про наслідки такої поведінки у побуті відповідно до законодавства.
Відповідач визнала ту обставину, що умисно, свідомо перешкоджає позивачу проживати у спірному будинку.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач, будучи зареєстрованим за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 маючи право користування житловою площею у даному житловому будинку, з середини літа 2010 року з поважних причин там не проживає з вини відповідача. Дії відповідача, що полягають у створенні позивачеві перешкод у користуванні житловим будинком, є неправомірними.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення у спірний будинок підставні і підлягають до задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправомірні дії позивача по відношенню до проживаючих у даному житловому будинку, але ці твердження не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували цю обставину.
Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1, зобов’язавши відповідача не чинити перешкоди у користуванні житловим будинком, вселивши позивача у спірний житловий будинок.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді :