Справа  2 – 1107- 2010 рік

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И

     07 грудня 2010 року                                                                                             м.Алушта

     Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

     головуючого     судді   -                             Хотянової В.В.

     при секретарі               -                             Мельниковій А.М.

     розглянувши  у відкритому  судовому засіданні   цивільну   справу  за позовом

Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» в особі філії ВАТ «ОКБ Сухого» Бази відпочинку «Кулон»  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення,

                                                                   В С Т А Н О В И В  :

     В травні 2010 року   Відкрите акціонерне товариство «ОКБ Сухого» в особі філії  Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» Бази відпочинку «Кулон» звернулося до  суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю квартирою АДРЕСА_1, а також просив суд висилити відповідача із спірної квартири.

           Свої вимоги позивач мотивує тим, що ВАТ «ОКБ Сухого» є власником  квартири АДРЕСА_1. По взаємній згоді сторін на підставі звернення їх працівника бухгалтера ОСОБА_1 було дозволено тимчасове проживання у спірній квартирі їй та членам її сім’ї, але після закінчення узгодженого строку на тимчасове проживання на неодноразові вимоги ВАТ «ОКБ Сухого» виселитися з квартири ОСОБА_1 відмовляється, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

    Під час провадження по справі у суді позивач збільшив свої позовні вимоги та просив виселити із спірної квартири також ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Представник позивача Фролкова О.О. позовні вимоги підтримав  з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог від 01.10.2010 року, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_9 заперечувала у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ,  просила відмовити у задоволенні позову, так як відповідачі  проживають у спірній квартирі на законих підставах, з дозволу власника житла, іншого житла не мають,  ОСОБА_1 працює на підприємстві , знаходиться на квартирному обліку та повина бути забезпечна житлом. Також в матеріалах справи є письмові заперечення на позов ( а.с. 62-63).

Інші сторони у судове засідання не з’явилися, про час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.  

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх мотиви, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовна заява Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» в особі філії  Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» бази відпочинку «Кулон»  підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ім правовідносини.

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відповідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "ОКБ Сухого" є юридичною особою і діє на підставі Статуту, зареєстрованого у встановленому порядку (а.с. 7-11).

    Філія ВАТ "ОКБ Сухого"  База відпочинку "Кулон" є відособленим структурним підрозділом ВАТ "ОКБ Сухого". Згідно п. 3 Положення про Базу відпочинку "Кулон" предметом його діяльності є забезпечення умов для оздоровчого відпочинку співробітників ВАТ "ОКБ Сухого" і членів їх сімей (а.с.14-16).

    ВАТ "ОКБ Сухого" є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» 12.03.2008 року, на підставі рішення виконавчого комітету Малоріченської сільської ради  номер 365 від 26.12. 2007 року ( а.с. 17-19).

    Відповідач ОСОБА_1 працює у філії ВАТ «ОКБ Сухого» Бази відпочинку «Кулон» на посаді бухгалтера.

     Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 та члени її сім’ї вселилися до спірної квартири з дозволу ВАТ «ОКБ Сухого», як тимчасові мешканці з визначенням строку на проживання до 15.05.1994 року. У подальшому позивачем на підставі заяв ОСОБА_1 був продовжений строк проживання її та членів її сім’ї в спірній квартирі (а.с. 20-23). Фактично відповідачка має статус тимчасового мешканця, якого допущено до тимчасового проживання у приміщенні власником.    

Відповідно до ст. 98 Житлового кодексу Української РСР наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача.

            Як пояснила ОСОБА_1 у минулому  судовому засіданні, на теперішній час, у зв’язку зі зміною складу  сім’ї у спірній квартири крім неї також проживає її чоловік ОСОБА_2, син ОСОБА_3, неповнолітній син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_5 та неповнолітній онук ОСОБА_6, при цьому всі вони зареєстровані за іншою адресою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, син ОСОБА_3, неповнолітній син ОСОБА_4 зареєстровані за адресою -  АДРЕСА_2 (а.с. 57), а відповідачі ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_6 зареєстровані за адресою -  АДРЕСА_3.

    Судом встановлено, що позивач ВАТ "ОКБ Сухого" неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про звільнення наданої їй тимчасово спірної квартири, але відповідач відмовляється виконати вимоги позивача  (а.с. 27,  28).

Судом встановлено, що договір найму ВАТ «ОКБ Сухого» з відповідачами не укладався, ордер на квартиру не видавався. Згідно довідки № 05/489-107 від 23.11.2010 року, виданої в.о. директора ВАТ «ОКБ Сухого» постановка на квартирний облік з листопада 1996 року у ВАТ «ОКБ Сухого» припинена та на теперішній час не проводиться, черга на квартири анульована, квартири не надаються.    

Відповідно до ч. 3 ст. 98 ЖК Української РСР  тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Посилання відповідача на те, що з нею було укладено договір найму та вона набула право на спірне приміщення з огляду на тривале проживання в ньому не відповідає діючому законодавству, зокрема відповідно до ст. 99 Житлового кодексу Української РСР  піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.  

    Відповідно до ч. 3 ст. 818 ЦК України тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання

 Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

      Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

      Право на судовий захист та його спосіб передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, і зокрема ст. 391 цього ж Кодексу, відповідно до яких власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Оскільки відповідачі відмовилися виселитись із житла добровільно, то враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що їх слід виселити із спірного житла.

    При цьому посилання відповідача на ст. ст. 110, 114 ЖК  Української РСР  є безпідставними, тому що норми цих статей регулюють правовідносини з користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.  

    Позивачем не пропущений строк для звернення до суду за захистом свого права. Зазначені у позові ВАТ «ОКБ Сухого» правопорушення мають тривалий характер, оскільки весь час порушуються права власника майна. Статею 261 ЦК України встановлено початок перебігу позовної давності, тому згідно цього Кодексу постійно відсувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника та за положенням ст. 268 ЦК України до таких вимог позивача позовна давність не може бути застосована.

     На підстаіві викладенного , ст.ст. 319, 321, 386, 387, 391, 818, 261, 268  ЦК України, ст.ст. 98, 109 ЖК України , керуючись ст.ст.10, 11,  209, 212-215, 218 , ЦПК України, суд,

  В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» в особі філії ВАТ «ОКБ Сухого» Бази відпочинку «Кулон» - задовольнити.

    Усунути перешкоди Відкритому акціонерному товариству «ОКБ Сухого» в особі філії ВАТ «ОКБ Сухого» Бази відпочинку «Кулон» в користуванні власністю квартирою №80, розташованою по вул. Центральній, 25 в с. Рибаче м. Алушти АР Крим.

    Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ВАТ «ОКБ Сухого».

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ВАТ «ОКБ Сухого» судовий збір у сумі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Алуштинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                 В.В.Хотянова