Справа № 2-а-1036

                                           2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

 головуючого судді Хотянової В.В.,

 при секретарі Мельниковій А.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Алушта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС відділу ДАІ м.Ялти Баталіна Дмитра Михайловича, третя особа: Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №246674 від 16 жовтня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень та закрити провадження по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 жовтня 2010 року відповідачем Баталіним Д.М. прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у сумі 340 гривень.

Вказану постанову вважає неправомірною, оскільки зазначене правопорушення він не скоював, зупинку здійснив вимушено у зв’язку з несправністю керма.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Представники третьої особи у судове засідання не зявились, надали заяву про розгляд справи без їх присутності.

Вивчивши матеріали справи, надані письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна людина при визначенні її прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи протягом розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.7 КУоАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії АК №246674 від 16.10.2010 року ОСОБА_1 16.10.2010 року о 10-50 здійснив зупинку автомобілю «Форд» в межі знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

За вищезазначене правопорушення на ОСОБА_3 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1.1 гл.1 ПДР затверджених Постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до вимог п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, відповідно до вимог п.1.9. ПДР, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч. ст.122 КУоАП передбачена адміністративна відповідальність водіїв за зупинку транспортного засобу в забороненому мсці.

Відповідно до вимог ст..254 КУоАП, про вчинення адміністративного правопорушення  складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності..

Відповідно до вимог ч.4,5 ст.258 КУоАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст..256 КУоАп. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ст..69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог ч.1,2,6 ст.71 Кас України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст..72 КАС України.

Позивач в своїй позовні й заяві посилається на той факт що зазначеного правопорушення він не скоював, зазначив, що він дійсно здійснив зупинку, але ця зупинка була вимушена, оскільки в нього виникли неполадки к кермом, що підтверджується квитанцією про сплаті ремонту кермової рейки.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем при розгляду справи відносно позивача та винесенні постанови порушено вимоги ст..258 КУоАп в постанові, не вказано які заяви чи зауваження робив позивач та чи були розглянути вони чи ні.

Відповідно до вимог ст..280 КУоАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст..283 КУоАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу ( посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, копію якої вручає особі, щодо якої розглядалась справа.

Відповідно до вимог п.2.8 Інструкції з оформленню матеріалів про адміністративні порушення затвердженої наказом МВС України від 22 лютого 2001 року №185 органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення згідно зі ст..222 КУоАП.

Відповідно до вимог н.2.9 вказаної інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) відповідно до ст..283 КУоАП виносить постанову за справою про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що 16 жовтня 2010 року відповідач Баталін Д.М. виніс відносно позивача ОСОБА_1 постанову про накладання на нього адміністративного стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУоАП , за обставини, які відбулись 16 жовтня 2010 року у виді штрафу у сумі 340 гривень.

Суд вважає, що зібраними у справі доказами можливо встановити відсутність складу адміністративного правопорушення нібито скоєного позивачем

Аналізуючи норми законодавства в описовій частині постанови відповідач повинен був вказати про заяви які заявляв позивач, та про їх розгляд, тобто задоволені вони чи ні, про перевірку наявності у нього раніш скоєних порушень та інше, що має значення для вирішення відповідальності та винності позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено наявність недоліків в постанові, а тому суд взагалі позбавлений можливості зробити висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, а так саме зробити висновок про скоєння вказаного правопорушення ОСОБА_1, у зв’язку з чим на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУоАП провадження по адміністративні й справі підлягає закриттю.

При таких обставинах, постанова відповідача повинна бути скасована , а провадження по справі закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст..19 Конституції України ст..7, 9, 33, 122, 247, 254, 255, 280, 283, 268 КУоАП,  ст..160 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову старшого інспектора ДПС відділу ДАІ м.Ялти Баталіна Дмитра Михайловича від 16.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – визнати незаконною та скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                               В.В.Хотянова