Справа № 2-а-911

                                           2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року   Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

 головуючого судді Хотянової В.В.,

 при секретарі Мельніковій А.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Алушта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізобільненської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним та зобов’язання виконати певні дії та просить суд:

    - відмінити рішення Ізобільненської сільської ради №74\22 від 11.03.2010 року про відмову ОСОБА_1 в наданні згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговування ? частки житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1;

    -  зобов’язати Ізобільненську сільську раду на найближчому пленарному засіданні очередної сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про дачу згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговуванню житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 для передачі у приватну власність в порядку приватизації.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на підставі права власності належить 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. Друга половина будинку належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємець ОСОБА_2 в правах спадкування не  оформився. Приналежну позивачу частку будинку позивач отримала у спадщину від померлого чоловіка, якому рішенням Ізобільненської сільської ради від 09.10.1997 року було надано у приватну власність присадибну ділянку площею 0,08 га. Оскільки позивач є спадкоємцем зазначеної частки будинку де розташована земельна ділянка вона звернулась до Ізобільненської сільської ради з просьбою приватизувати земельну ділянку. Рішенням Ізобільненської сільської ради від 11.03.2010 року позивачу було відмовлено в наданні згоди на розробку проекту земле влаштування по відводу земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговування ? частки житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Позивач вважає таку відмову суб’єкту владних повноважень незаконною, та такою що порушує права і свободи позивача.

    Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

    Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову.

    Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

    У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов’язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

    Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

    Частина друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

    Положення Конвенції і Конституції України з цього питання відтворенні у ст.1 ЦПК України про завдання цивільного судового провадження.

    Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством , і перебуває під особливою охороною держави.

    Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    В судовому засіданні встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради №554 від 09.10.1997 року ОСОБА_4 надано у приватну власність безоплатно земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зазначене рішення прийняте відповідно  до Декрету  Кабінету  Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (а.с.16).

    Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Ізобільненською сільською радою зроблено актовий запис №18 (а.с.15).

    Згідно свідоцтва про спадщину померлий ОСОБА_4 заповів своїй дружині ОСОБА_1 ? частку будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3).

    Позивач зазначає, що оскільки вона є спадкоємцем ? частки зазначеного будинку вона звернулась до Ізобільненської сільської ради з метою приватизації прибудинкової території (земельної ділянки) з заявою про отримання дозволу на розробку проекту земле влаштування по відводу земельної ділянки площею 0,0850 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

    Заява позивача 11 березня 2010 року була розглянута та Ізобільненською сільською радою було прийнято рішення № 74/22, відповідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено в отриманні дозволу на розробку проекту земле влаштування по відводу земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговуванню ? частки житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, з посиланням на ст.ст. 12, 89 , 151 ЗК України ( а.с.6).

    На підставі вимог ст.6 ЗК України Громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

    Передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

    Безоплатно земельні ділянки передаються у власність громадянам для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.9 ЗК України до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передачу земельних ділянок у власність, надання їх у користування , в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 ЗК України.

    Відповідно до вимог ч.5,6 ст.17 ЗК України передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, проводиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.

    Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір ( земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

    Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

    Відповідно до вимог п.3.4 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, місцевої ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

    Органи місцевого самоврядування, відповідно до вимог ст.144 Конституції України, в межах своїх повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

    Крім того, орган місцевого самоврядування повинен діяти в межах своїх повноважень та приймати рішення у спосіб передбачений діючим законодавством України та Конституцією України.

    При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не прийняв до уваги рішення виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради №554 від 09.10.1997 року, яке відповідно до вимог ст.144 Конституції України є обов’язковим до виконання на відповідній території, чим порушив права позивача, які закріплені як Конституцією України, так і іншими нормативними актами, на отримання у власність земельної ділянки.  

Відповідно до абзацу 2 пункту 1  розділу Х «Перехідні  положення» Земельного кодексу України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «про приватизацію земельних ділянок» є підставою  для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

    Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що після винесення рішення виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради №554 від 09 жовтня 1997 року та свідоцтва на про право на спадщину від 18.01.1009 року  вже є власником земельної ділянки площею 0,0850 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, але не може нею розпоряджатись, оскільки не має відповідного правовстановлюючого документу (державного акту), який передбачено мати на підставі ст.ст.125,126 ЗК України (станом на теперішній час).

    Враховуючи всі обставини справи, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на Законі і підлягають судовому захисту.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,19,55,144 Конституції України, ст.ст.24,26,52,59 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст.12,116,118,151,125-126 ЗК України, ст.ст.1,2,8-12,14,69-72,128,18,19,143,158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати рішення Ізобільненської сільської ради №74/22 від 11.03.2010 року про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговування ? частки житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Зобов’язати Ізобільненську сільську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговування ? частки житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 для передачі у приватну власність.

Встановити місячний строк для надання суб’єктом владних повноважень – Ізобільненською сільською радою до суду звіту про виконання постанови суду, перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Алуштинський міський суд у порядку і строки встановлені ст.ст.184,186 КАС України.

Суддя:                                                                В.В.Хотянова