Судове рішення #13141775

Справа № 2-а-1616/10/0101   

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 грудня 2010 року  суддя Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим Хотянова В.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 23.05.2010 року  до моменту розгляду справи,  

ВСТАНОВИВ:

  

23.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 01.01.2010 року до моменту розгляду справи.  

Вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни та на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги, яка їй  виплачується у неповному обсязі.  

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.11.2010 року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Алушті про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 23.05.2010 року  до моменту розгляду справи.  

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті надав письмові заперечення проти позову де зазначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Надбавку позивач, як дитина війни, отримує з 01.01.2008  року у розмірі, передбаченому Державним бюджетом України. Наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі .   

За правилом ст. 183-2 КАС України сторони до судового засідання не викликалися, справа розглядається в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані письмові заперечення проти позову, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного .  

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до паспортних даних, станом на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років, і вона є особою, яка віднесена до категорії дітей війни (а.с.5) .  

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року в редакції, яка діяла  з 01.01.2006 року, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого розміру  такої пенсії  законодавством не передбачено.  

Законом України від 28.12.2007 р. № 107-V1 «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».  

Вказані зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-V1, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-пр/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у зв’язку з чим втратили чинність з моменту ухвалення цього рішення.  

Отже, розмір щомісячного підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, повинен був складати 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції, яка діє з 22.05.2008 року до часу розгляду справи, але ж фактично, спірне підвищення виплачувалося відповідачем у заниженому розмірі.  

Виходячи з наведеного, позовні вимоги за період з 23.05.2010 року по 17.12.2010 року (включно) є законними і підлягають задоволенню.

Слід також зазначити, що відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

За Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Згідно з абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.02 року №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.  

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.  

Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах и районах у містах, затвердженого Постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими, відповідно, головним управлінням цього Фонду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного Фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсій.  

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України як орган, якому делеговано обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак цей орган має можливість відкоригувати конкретний розмір підвищення до пенсії позивачу з урахуванням уже отриманих ним сум такої соціальної допомоги.  

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів, призначених на ці виплати необґрунтоване, оскільки з огляду на правову позицію Європейського Суду з прав людини реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Отже, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачені певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати дітям війни підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі.    

Згідно з ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 43, 48, 17,53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч.1 ст. 92, 64 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України 22 травня 2008 року ст.ст. 6, 8, 11, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2, 162-163, 167, 185-186, 254 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 23.05.2010 року  до моменту розгляду справи – задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті АР Крим  здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування ", за період з 23 травня 2010 року по 17 грудня 2010 року (включно) , з урахуванням виплаченого за вказаний період.

Допустити негайне виконання постанови суду.   

Стягнути з   Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Алуштинський міський суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.  

Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя                                                                                                  В.В.Хотянова     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація