РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                              

19 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

  Головуючого, судді Дралла І.Г.

суддів Білоусової В.В.,  Пономаренко А.В.

                                                 при  секретарі Бугайовій В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року,

встановила:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів.

Позов мотивує тим, що 11 листопада 2006 року придбав у ОСОБА_6 навіси літер «Е1» та «Ч1», які розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, за 7000 доларів США, про що було складено письмову розписку. 02 січня 2007 року між ними був складений договір завдатку у сумі 700 доларів США за придбання у майбутньому сараю № 1 за тією ж адресою за 2 700 доларів США, про що також склав розписку. Посилається, що відповідач зобов’язання за договором не виконує, будівлі не передає. У зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на його користь грошові суми у розмірі 53 900 грн. та 10 780 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошові суми у розмірі 53 900 гривень та 10 780 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму витрат на сплату судового збору у розмірі 646, 8 гривень та суму витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Не погодившись із рішенням  суду, ОСОБА_6   подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам по справі, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому  задоволенню  з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що 11 листопада  2006 року  ОСОБА_6   дав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_8  7000 доларів США за відмову  на його користь від навісу літер «Е» та навісу літер «Ч» (а.с.149).

02  січня 2007 року ОСОБА_6 дав розписку ОСОБА_5 про те, що він отримав від останнього завдаток  у розмірі 700 доларів США  за сарай «Г» «Собачій вольєр» з загальної суми 2700 доларів США (а.с.148).

Проведеною по справі судовою  почеркознавчою експертизою № 2-3144/10 від 30.07.2010 року  визначено, що розписки від 11.11.2006 року та  від 02.01.2007 року  виконані ОСОБА_6 (а.с.173-174).

На підставі діючого законодавства, зокрема статті 657 ЦК України, передбачено, що угоди купівлі-продажу нерухомого майна укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином,  судом першої інстанції правильно зроблений висновок про те, що  та угода, яку уклали сторони, є недійсною  на підставі ст. 215 ЦК України.

З огляду на вимоги ст. 216 ЦК України суд першої інстанції  правильно визначив, що гроші, отримані по розписках повинні бути повернуті  позивачу.

У матеріалах справи мається довідка  АКБ «Укрсоцбанку» від 13.05.2009 року,  згідно з якою курс долару  складає до гривні  770, 0000 до 100 доларів США. Тому загальна сума, що  підлягає стягненню з  ОСОБА_6, складає 59290 грн.

Рішення  суду першої інстанції від 20 жовтня 2010 року та ухвала  про виправлення описки  від 05 листопада 2010  року підлягають скасуванню, оскільки при їх постановленні судом допущена невідповідність висновків обставинам по справі,  що є підставою, передбаченою ст. 309 ЦПК України для скасування рішення, допущено помилку у підрахунках та визначено суму, що підлягає стягненню у доларах США, що є порушенням ст. 533 ЦК України.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до розміру  задоволених позовних вимог, що передбачено ст.88 ЦПК України.

         Правових підстав вважати гроші, отримані за розписками,  завдатком немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що угода була укладена та  майно передано  у власність не  мають  значення при розгляді справи за позовом про стягнення суми за розписками. У разі наявності порушеного права  ОСОБА_9 на його майно, він не позбавлений можливості  пред’явлення відповідного позову до суду у порядку, передбаченому законодавством.

    Керуючись ст.ст. ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким  позов  ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5   59290 грн. – грошову суму отриману за розписками від  11 листопада 2006 року та від 02 січня 2007 року, судові витрати сплачені при подачі позову у розмірі 592 грн. 90 коп. – судового збору та  250 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді. У задоволенні решти вимог  відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді