АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-24 2010р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 45 Волошина І.А.
Доповідач: Сорока Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
4 березня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Сороки Л.А.
Суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до СТОВ «Кряж Агро-1» про відшкодування шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку вони являються власниками земельних ділянок площею 1,7232га, 1,6840га, 1,7622га, 1,6854 га, 2,0422 га, 2,0376 га всього загальною площею 10,9346га, що розташовані на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району, Вінницької області. Поскільки відповідач самовільно захватив належні їм земельні ділянки та засіяв їх ячменем, порушивши їх право власності на землю, позивачі просили стягнути з СТОВ «Кряж-Агро 1» вартість неодержаного врожаю: на користь ОСОБА_2 – 15575 грн., ОСОБА_3 – 8073 грн., ОСОБА_4. – 7722 грн., ОСОБА_5. – 18693 грн. та стягнути судові витрати.
В судовому засіданні позивачі збільшили свої вимоги та просили стягнути з відповідача крім зазначених в позовній заяві вимог, компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати на користь ОСОБА_2 – 2367 грн., ОСОБА_3 – 1227 грн., ОСОБА_4 – 1174 грн., ОСОБА_5. – 2841 грн., моральну шкоду та витрати на оплату судового збору.
27 жовтня 2009р. суд виніс рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити. Скаржники посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції матеріального права та неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав.
Рішення суду як зазначено в статті 213 ЦПК України повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції достовірно встановив, що земельні ділянки власниками яких є позивачі, самовільно зайняло СТОВ «Кряж-Агро 1». Цей факт підтверджений як поясненнями представників сторін так і матеріалами справи, а саме: даними, що містяться у листі прокурора Тростянецького району від 01.08.2008р. за №1079 із якого вбачається, що по факту самовільного зайняття земельних ділянок, що належали відповідачем, відносно директори СТОВ «Кряж-Агро 1» винесено постанову про порушення адміністративного провадження (а/с 46).
За правилами ст. 156 п.„д” ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Як передбачає ст. 157 ч. 2 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відмовляючи в позові, суд безпідставно послався на те, що позивачі не надали суду доказів про намір використовувати земельні ділянки за призначенням, адже надання таких доказів законом не передбачено.
Крім того, суд не роз’яснив позивачам їх право звернутись до комісії, створеною районною державною адміністрацією для встановлення розміру заподіяних їм збитків, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. із змінами та доповненнями, внесеними постановою від 14.01.2004р. за №21.
В процесі розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 надав колегії суддів акт визначення збитків власникам земельних ділянок, що розміщені на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5
Дослідивши докази, зібрані по справі, колегія суддів вважає, що позовні вимоги вищезазначених осіб підлягають частковому задоволенню.
Позивачі просили стягнути з відповідача вартість озимого ячменю, який був вирощений на належних їм земельних ділянках без врахування затрат на вирощування та збір цієї культури. Проте, з такими вимогами погодитись не можна.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України своєю постановою від 16.04.2004р. за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при самовільному зайнятті земельної ділянки на користь власника стягується вартість неодержаної сільськогосподарської продукції обчислена за ринковими цінами з урахуванням середньої врожайності даної культури у господарстві, за винятком витрат виробництва.
Відповідно до акту комісії розмір неодержаного доходу (чистий дохід) за час тимчасового невикористання земельних ділянок складає:
у ОСОБА_2 із земельної ділянки №476 – 3560,9грн; із земельної ділянки №476 – 3560,9грн.;
у ОСОБА_4 із земельної ділянки №477 – 3481,42грн.;
у ОСОБА_3 із земельної ділянки №479 – 3640,7 грн.;
у ОСОБА_5 із земельної ділянки №483 – 4170 грн.; із земельної ділянки №482 – 4208,44 грн.
Загальна сума неодержаних позивачами доходів складає 22594 грн.
Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачів про компенсацію витрати доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати. Ці виплати не передбачені законом.
Так, стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачає, що індексації підлягають лише ті виплати, які не мають разового характеру. Виплата неотриманих доходів в даному випадку носить разовий характер, а тому індексації не підлягає.
Безпідставні вимоги позивачів про виплату їм моральної шкоди, поскільки вони її отримали.
Так, із ухвали Тростянецького районного суду від 04.07.2008р., якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та СТОВ «Кряж-Агро 1» при розгляді справи про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок вбачається, що позивачі отримали від СТОВ «Кряж-Агро 1» 11500 грн. моральної шкоди та понесених витрат.
Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Підлягають стягненню з відповідача судові витрати.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу задовільнити.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2009р. скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовільнити частково.
Стягнути з СТОВ «Кряж-Агро-1» вартість неодержаного внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок врожаю на користь:
ОСОБА_2 - 7040,4 грн.;
ОСОБА_4 – 3481,42 грн.;
ОСОБА_3 – 3640,7 грн.;
ОСОБА_5 – 8450,44 грн.
Стягнути з СТОВ «Кряж-Агро1» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 942грн.ю 63коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: