АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-453 2010р. оскаржувана ухвала ухвалено під головуванням
Категорія: 50 Матохнюк Д.Б.
Доповідач: Сорока Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Сороки Л.А.
Суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
За участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3
та представників сторін: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участі третьої особи – служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2007 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1р. народила доньку ОСОБА_6.
01.08.1997р. вона розлучилась з чоловіком, донька проживає з нею.
Після розлучення відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню доньки, не цікавиться її навчанням у школі та станом здоров’я, не провідував під час її перебування у лікарні, не надавав матеріальної допомоги, не забезпечував речами і продуктами харчування, жорстоко поводився з дитиною під час їх сумісного проживання.
Рішенням суду від 01.12.2009р. позов ОСОБА_3 задоволено.
Суд позбавив ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить колегію суддів рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити. Скаржник вважає, що суд не дав належної оцінки доказам по справі, а тому прийняв неправильне рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №3 від 15.05.2006р., позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків.
За правилами ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В позовній заяві позивач ОСОБА_3 вказала на те, що відповідач не забрав дитину з пологового будинку, жорстоко поводиться з дитиною, ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Проте, в підтвердження цих обставин позивач не надала жодних доказів.
Так, з позовної заяви та пояснень ОСОБА_3 вбачається, що після народження дитини вона проживала з чоловіком (відповідачем) на протязі 4-х років. Донька проживала разом з ними.
Про жорстоке поводження з дитиною позивач нікому не повідомляла. В позовній заяві вона не зазначила в чому ж виражалась ця жорстокість.
Із матеріалів справи та пояснень сторін суд встановив, що відповідач після розлучення з дружиною сплачує їй аліменти. Заборгованість по аліментах відсутня (т. 2 а.с. 62), а тому висновок суду про те, що відповідач не надає коштів на утримання дитини не відповідає дійсності.
Приймаючи рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд взяв до уваги тільки покази свідків, яких запросила позивач і які є її родичами. Разом з тим, суд не дав належної оцінки показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили, що відповідач цікавиться життям своєї доньки, матеріально її підтримує.
Не взяв суд до уваги і пояснення ОСОБА_2 про те, що позивачка створює перешкоди в його спілкуванні з донькою, налаштовує останню проти нього та його рідні.
Колегія суддів пересвідчилась в цьому під час розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні ОСОБА_3 заявила, що на протязі трьох років відмовляється від отримання аліментів, які пересилає їй відповідач, та не бажає щоб донька спілкувалась з батьком та його ріднею.
Суд не дав належної оцінки висновку служби у справах дітей Вінницької міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, не врахувавши те, що він ґрунтується тільки на поясненнях позивачки, а також дитини, яка проживає разом з матір’ю, перебуває під її впливом. Не зазначено у висновку в чому ж полягає доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав і чи послужить таке рішення на користь дитині.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 працює, не судимий, позитивно характеризується.
Поскільки висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, а позивач не надала суду доказів в підтвердження своїх позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 1 грудня 2009р. скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: