Справа № 1п-1037/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді                 Рибака І.О.,

при секретарі                         Скопець Л.В.,

з участю прокурора                     Воліка І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу № 09-3732, порушену 06.06.1991 року по факту крадіжки майна, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року), -

встановив:

06.06.1991 року слідчим СВ Московського РУВС м. Києва порушено кримінальну справу по факту крадіжки майна, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року).

03.03.2009 року злочинні дії невстановлених слідством осіб перекваліфіковані з ч. 3 ст. 140 КК України редакції 1960 року на ч. 3 ст. 185 КК України редакції 2001 року.

Слідчий Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві звернувся до суду з поданням, погодженим заступником прокурора Голосіївського району м. Києва Федорчуком О.В., про закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності.

Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання про закриття кримінальної справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину складає 10 років з дня вчинення злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухиляється від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років. Відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України, суд за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв»язку із закінченням строків давності у випадках, коли справи надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Враховуючи роз»яснення Верховного Суду України щодо розгляду такої категорії справ, суд приходить до висновку, що оскільки по даній справі не встановлено особу обвинуваченого, тому неможливо захистити права потерпілого, тобто суд без конкретної особи позбавлений можливості з»ясувати в повному обсязі матеріальні та процесуальні підстави для закриття даної кримінальної справи. Таке рішення вправі прийняти слідчий. З цих підстав в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України, 49 КК України, 2001 року -

постановив:

 В задоволенні клопотання про закриття кримінальної справи № 09-3732, порушеної 06.06.1991 року по факту крадіжки майна, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року) у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ВІДМОВИТИ.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб.