Справа № 2-а-778/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року Сквирський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Ярошенко С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

встановив:

У грудні 2010 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що їй призначено та вона отримує пенсію за віком. Крім того, відповідно до Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1). Частиною першою статті 6 цього Закону, що набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни встановлено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач відмовляється здійснювати їй нарахування надбавки згідно зазначеного Закону та її письмове звернення про таке підвищення пенсії було залишено без задоволення, а тому позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй пенсію відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 року по 01.11.2010 року.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, відповідно до ст. 183-2 КАС України прийнято рішення про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 року даний адміністративний позов в частині вимог за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2010 року залишено без розгляду.

Встановлено, що ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком. Відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" позивач має статус дитини війни. Крім того, згідно зі статтею 6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV «Прикінцеві положення» Закону України "Про соціальний захист дітей війни", цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

Частиною першою статті 6 цього Закону встановлено, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач відмовляє позивачу у перерахунку та виплаті підвищеної пенсії як особі, яка має статус "дитини війни".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;  суд  застосовує  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті відповідним органом на підставі,  у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

А тому, суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання підвищення до пенсії в розмірах, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Безпідставними суд вважає і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, а тому посилання відповідача, що він не є належним відповідачем, суд вважає безпідставними, оскільки позивач,  ОСОБА_1 , проживає в с. Пищики, Сквирського району, Київської області та перебуває на пенсійному обліку в УПФУ у Сквирському районі.

Згідно ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" установлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 695  грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.  

 Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Таким чином, позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, за період з 01.06.2010 р. по 31.10.2010 р., з урахуванням уже виплачених коштів за цей період, відповідно до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, затвердженого ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного, суд вважає дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії у розмірі на 30% мінімальної пенсії за віком позивачу як «дитині війни» неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року.

Відповідно до ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",   ст. 6, 9, 17, 18, 99, 158-163, 167, 183-2, 185, 186, 256 КАС України, суд,    

                                                               постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року, з урахуванням вже виплачених за цей період коштів.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя