АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –127/ 2011 Головуючий по 1-й інстанції
Оксенюк М.М.
Суддя-доповідач: Дорош А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І..
Суддів: Дорош А.І., Карнаух П.М.
при секретарі Кальник А.М.
за участю
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_5
на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2010 року
по цивільній справі за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної немайнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, що спричинило смерть , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної немайнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, що спричинило смерть – відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в сумі 100 тис. грн.., посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою слідчого від 08.12.2008 р. кримінальна справа, яка порушена за фактом ДТП, яка сталася 03.11.2006 р. на 250 км автодороги Суми-Полтава-Олександрія поблизу сю Андрійки Козельщанського району Полтавської області за участю автомобіля МАЗ 53366 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом «Автосан» д.н.з. НОМЕР_2, який належить МПП «Валентин» під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 причіп ГКБ НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 , закрита у зв»язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_6 складу злочину У результаті ДТП водій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди (а.с. 24).
28.05.2010 р. юридична особа МПП «Валентин», якому належить причіп «Автосан» д.н.з. НОМЕР_2 ліквідовано за рішенням засновника ОСОБА_4, що не пов»язано з реорганізацією (а.с. 7-11,31-32).
Згідно п. 1.4 статуту МПП «Валентин» держава, її органи та засновник не несуть відповідальність за зобов»язаннями підприємства, як і підприємство не відповідає за зобов»язаннями держави, її органів та засновника (а.с. 84).
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_4, як засновник МПП «Валентин», не несе відповідальності за зобов»язаннями підприємства, оскільки згідно ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов»язаннями, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов»язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов»язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Крім цього, на час ліквідації підприємства було відсутнє рішення суду про стягнення моральної шкоди на користь позивача, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди відповідачем не були визнані, тому відсутні підстави вважати, що відповідач ліквідував підприємство з порушенням вимог ч.1 ст. 112 ЦК України.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Як встановлено колегією суддів і це вбачається із матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 757077 від 29.06.2010 р. 28.05.2010 р. здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи МПП «Валентин» в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов»язано з реорганізацією (а.с. 39). З даним позовом позивач звернулася до МПП «Валентин» 18.06.2010 р., тобто після ліквідації вказаної юридичної особи (а.с. 3).
Як вбачається із бюлетеня державної реєстрації № 146(6) від 24.03.2010 р., що є офіційним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, під № 3797 міститься оголошення про ліквідацію МПП «Валентин» (а.с. 82).
У матеріалах справи відсутній лист-претензія позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, на який посилається позивач та як стверджує був отриманий останнім 06.03.2010 р., тобто до 19.03.2010 р., тобто до реєстрації внесення рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи виконкомом Коростенської міської ради Житомирської області, а також відомості про отримання його відповідачем. Позивачем не надано доказів того, що відповідач мав відомості про її фінансові претензії, але їх приховав.
Посилання позивача про порушення відповідачем вимог ст. 105 ЦК України не підтверджені достовірними, належними та допустимими доказами.
Посилання позивача на надання суду безсумнівних доказів того, що відповідач намагається ухилитися від обов»язку відшкодувати їй шкоду, зокрема на надану копію ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 10.06.2010 р., згідно якої провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «Валентин» на рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2010 р. у справі № 2/1616 припинено у зв»язку з ліквідацією підприємства, яке є стороною у справі, не доводить обов»язку відповідача по відшкодуванню моральної шкоди (а.с. 37-38).
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
С У Д Д І :