Справа № 11/0390/20/11 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С
Категорія:ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач: Силка Г. І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.01.2011 рокумісто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Силка Г. І.,
суддів - Бешти Г. Б., Оксентюка В. Н. ,
,
за участю прокурора –Смолюка Б.С. ,
засудженого – ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 29 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 3(три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинять нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов'язки – періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженому залишено попередню – підписку про невиїзд.
Стягнуто із засудженого на користь ОСОБА_2 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто із засудженого в доход держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 150 грн.
Вироком вирішено долю речових доказів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 14 липня 2010 року приблизно з 13 год. до 16 год., розбивши шибу вікна проник в будинок по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав фотоапарат «КИЄВ 30М», який матеріальної цінності не становить, кавомолку «ЕЛМАЗ», яка матеріальної цінності не становить, лічильник на воду, який матеріальної цінності не становить, куртку шкіряну вартістю 1500 грн., радіотелефон «Сенао 258 Плюс» вартістю 1700 грн., праску вартістю 80 грн., фен вартістю 70 грн., машинку для стрижки вартістю 100 грн., набір викруток вартістю 36 грн., набір викруток вартістю 20 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3506 грн.
В апеляції прокурор не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого зазначає, що призначене йому покарання є надто м’яким та таким, що не відповідає його особі та тяжкості вчинених ним злочинів. Судом не враховано, що ОСОБА_1 раніше, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі із застосуванням ст. 75 КК України. Прохає скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання та постановити новий вирок, яким останньому призначити покарання без застосування ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, представника потерпілого, який просить вирок скасувати і постановити новий, пояснення засудженого про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Проводячи по цій справі скорочене судове слідство, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 визнавав себе винним повністю і фактичних обставин вчинення ним злочину не оспорював.
Такий висновок суду на матеріалах справи не грунтується, оскільки, як видно з протоколу судового засідання, в своїх показаннях засуджений стверджував, що прийшов до будинку шукаючи дівчину з якою напередодні познайомився та стукаючи у вікно, випадково розбив скло. Проник у будинок шукаючи знайому. Коли знаходився у будинку та переконався, що там нікого немає, викрав речі ( а. с126). Аналогічні показання давав ОСОБА_1 і на досудовому слідстві ( а. с. 43, 49, 94). І лише після показань засудженого і проведення судом скороченого слідства ОСОБА_1 змінив показання пояснивши, що проник у будинок, щоб щось викрасти ( а. с. 133).
Таким чином, відтворенні в показаннях ОСОБА_1 фактичні обставини справи, суттєво різняться з тими фактичними обставинами, які встановлені і пред’явлені органами досудового слідства.
З огляду на це підстав вважати, що засудженим не оспорювалися фактичні обставини вчинення крадіжки з проникненням у житло в суду не було, а тому він мав провести судове слідство в повному об’ємі.
Крім того, як видно з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_2 перед початком судового слідства пред’явив цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та просив визнати його цивільним позивачем.
Суд в супереч ст. ст.50, 261 КПК України ОСОБА_2 цивільним позивачем по справі не визнав і процесуально рішення з цього питання не постановив, однак вироком вирішив цивільний позов потерпілого.
Отже, суд допустив істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.
У зв’язку з цим вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід усунути порушення, зазначені у мотивувальній частині ухвали, всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи і дані щодо особи підсудного та постановити законне і обгрунтоване рішення.
Якщо суд дійде висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 у злочині, за який його притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене йому покарання за цим вироком слід вважати м’яким.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного від 29 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Головуючий
Судді