Копія  2-4111\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    29 грудня  2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мухоїд Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання право власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на садовий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку розміром 0,05 га з цільовим призначенням для садівництва, що розташоване по АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв’язку з тим, що державний акт на право власності на землю спадкодавця втрачено, а первинна реєстрація садового будинку не проводилася, порушує питання про визнання за нею права власності на цю земельну ділянку та садовий будинок в порядку спадкування.

    У судовому засіданні позивачка та її представник просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

    Позивачка ствердила, що звернулася до суду в зв’язку з тим, що правовстановлюючі документи на належний спадкодавцю садовий будинок відсутні, а державний акт на земельну ділянку втрачений, на підставі чого їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і таке перешкоджає здійсненню її права спадкування.

    Представник відповідача в судове засідання не прибув, проти задоволення позову не заперечує, просив розглянути справу за його відсутністю.

    Заслухавши позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Про зазначені позивачкою та її представником обставини йдеться в представлених суду доказах.

    Як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на садовий будинок з надвірними будівлями, а також земельну ділянку розміром 0,05 га з цільовим призначенням для садівництва, що розташоване на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області в Садовому товаристві «Кооператор» масиву «Дружба».

    Про зазначене йдеться у відомостях належним чином засвідченої копії державного акту І – КВ № 032169 від 30 серпня 2000 року, технічного паспорту на садовий будинок, згідно з якими померлий ОСОБА_4 був єдиним володільцем вказаного нерухомого майна.

        Разом з тим враховує суд і те, що спадкодавець з 17 травня 1989 року є членом СТ «Кооператор» садівницького масиву «Дружба» і з того часу постійно користувався й володів садовим будинком і земельною ділянкою, що підтверджується довідкою № 130 від 06 березня 2010 року.

    Зазначене також підтверджується і матеріалами спадкової справи № 225 від ІНФОРМАЦІЯ_1 після померлого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    19 травня 2006 року спадкодавець заповів позивачці все своє рухоме та нерухоме майно, що підтверджується копією заповіту, посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Займою Т.Р.

    Позивачка є донькою померлого і спадкоємцем за заповітом, яка у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України

    Згідно відповідей державного нотаріуса від 29 листопада 2010 року № 1749\02-14 видача свідоцтва про право власності на спадщину є неможливою в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.  

    Державний акт на право власності на спадкову земельну ділянку спадкодавцем втрачений, про що йдеться в оголошенні від 29 вересня 2007 року.

Відповідно до листа Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області від 30 листопада 2007 року виготовлення дублікату державного акту чинним законодавством не передбачено.

    Відтак захист цих прав позивачки може відбутися в судовому порядку.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

    Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що первинна реєстрація права власності на успадкований позивачкою садовий будинок не провадилася, садовий будинок з господарськими будівлями споруджено в 1989 році. Державний акт на право власності на землю, на якій розташований об’єкти будівництва, втрачено, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину, із яким закон пов’язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

    Обставини, що визначаються згаданими документами, встановлено в судовому засіданні, а тому прийнята позивачкою спадщина, за правилами ст. 1268 ЦК України, вважається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини і з цих підстав за нею слід визнати право власності на успадковане нерухоме майно.

    Таким чином, заявлене позивачкою право підлягає захистові, а пред’явлений позов – задоволенню.

    На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

    позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, а також земельну ділянку розміром 0,05 га, з цільовим призначенням для садівництва (державний акт І – КВ № 032169 від 30 серпня 2000 року), що розташовані по АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

    Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя

Рішення суду набрало законної сили. Копія відповідає оригіналу, копія якого знаходиться в архіві Вишгородського районного суду Київської області під                     № 2 – 4111/10.

Суддя

Секретар