СПРАВА №2-4036/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 року                                                                                                                                  м.Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвої С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення завдатку, стягнення грошей за договором, стягнення пені за прострочення надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення завдатку, стягнення грошей за договором, стягнення пені за прострочення надання послуг. З урахуванням уточнень та доповнень позовні вимоги мотивовані наступним. 27.01.2007 року між позивачкою та  ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_3, укладений договір завдатку з наміром укласти в подальшому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.  За договором позивачка сплатила ОСОБА_2 завдаток в розмірі 2500 доларів США, а ОСОБА_2., в свою чергу, зобов’язався  в строк до 12.05.2007р.  укласти з нею договір купівлі-продажу квартири. 12.05.2007 року договір купівлі-продажу укладено не було, оскільки спірна  квартира не була приватизована. В той же день, на виконання умов договору позивачкою за квартиру передано ОСОБА_2 гроші в розмірі 26 500 доларів США. ОСОБА_2 зобов’язався провести приватизацію квартири та підготовити документи для нотаріального переоформлення її на позивачку. До теперішнього часу договір купівлі-продажу квартири з вини відповідача не оформлений, гроші позивачці не повернені. Також 06.03.2007 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір про надання посередницьких послуг покупцю об’єкта нерухомості. За умовами договору ПП ОСОБА_4 повинна була надати їй послуги по придбанню зазначеної квартири. Оскільки квартира 12.05.2007 року не переоформлена, умови договору з боку приватного підприємця не виконані, внаслідок чого остання повинна сплатити пеню. Просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на її користь суму заборгованості за договором завдатку у подвійному  розмірі 39 925 грн. та 210 036 грн., передані за квартиру,  з відповідача ПП ОСОБА_4 пеню в розмірі 282 383,10 грн., а також із усіх відповідачів судові витрати.

        В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просили їх задовольнити.

        Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши наступне.  ОСОБА_3 на його ім’я видано довіреність на право оформити  приватизацію та в подальшому продаж квартири АДРЕСА_1. Між ним та позивачкою укладено  договір завдатку,  згідно  якого він отримав гроші в розмірі 29 000 доларів США. Виконати умови договору виявилось неможливим саме з вини позивачки, оскільки вона вселилась в спірну  квартиру,  здійснила  в неї перебудови і приватизувати її стало неможливим. Вважає також, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки між сторонами немає спору, а саме: він не відмовляється повернути взяті ним гроші за спірну квартиру, проте з такими вимогами до нього ніхто не звертався, оскільки позивачка проживає у спірній квартирі і заінтересована саме в останній, а не у грошах за неї.

       Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю  - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги до ОСОБА_3 не визнав у повному обсязі з викладених вище підстав.

       ПП ОСОБА_4 та її представник – адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, по суті позовних вимог пояснили наступне. Дійсно між позивачем ОСОБА_1 та  ПП ОСОБА_4 06.03.2007 року було укладено договір про надання посередницьких послуг покупцю об’єкту нерухомості. За умовами договору ПП ОСОБА_4 повинна була надати послуги по придбанню зазначеної квартири, однак строки виконання договору передбачені не були і останнє залежало виключно від сторін угоди купівлі-продажу. Крім того, за вказаним договором оплату послуг ПП ОСОБА_4 не отримувала і позивачка це підтверджує. ОСОБА_4 повідомила позивачку про те, що ОСОБА_2 не має повноважень від імені ОСОБА_3 продавати квартиру, оскільки у довіреності цього не зазначено. Повідомила також, що квартира не приватизована, внаслідок чого не підлягає продажу. Не зважаючи на це, позивачка передала гроші ОСОБА_2 за квартиру. Просили також застосувати позовну давність, оскільки з часу укладення договору і узгодженої між сторонами дати укладення договору купівлі-продажу квартири - 12.05.2007 року, а також часу пред’явлення позовних вимог, пройшло більше ніж три роки.                      

       Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

       Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

       Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

       Згідно ордеру №5 від 14.03.1994 року наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 Останній 27.01.2007 року на ім’я ОСОБА_2 видав довіреність з правом бути його представником з питань, пов’язаних з приватизацією на ім’я ОСОБА_3 зазначеної квартири (а.с.5,6).    

Згідно наданого позивачем оригіналу угоди про завдаток від 06.03.2007 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 2 500 доларів США, в свою чергу останній зобов’язався в строк до 12.05.2007 року укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначений договір 12.05.2007 року між сторонами не укладено та нотаріально не посвідчено, проте позивачкою у виконання договору передано ОСОБА_2 26 500 доларів США. Останній зобов’язався перед позивачкою підготовити всі необхідні документи для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірної квартири.  

       Позивач стверджує, а відповідачі не заперечують, що гроші за угодою відповідачем ОСОБА_2  були отримані, проте жодних дій, передбачених угодою, останнім не здійснено, та передані гроші позивачу не повернуті.  

       Судом також встановлено і сторонами не оспорюється,  що згідно довіреності ОСОБА_3 не уповноважував ОСОБА_2. на продаж належної йому на праві користування спірної квартири, а довірив підготувати всі необхідні документи для її приватизації.    

       Також 06.03.2007 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір про надання посередницьких послуг покупцю об’єкта нерухомості. За умовами договору ПП ОСОБА_4 повинна була надати ОСОБА_1 послуги по придбанню зазначеної квартири, а остання, не пізніше дня нотаріального оформлення квартири за надані послуги повинна сплатити суму, еквівалентну 1000 доларів США.

       Ці обставини встановлені судом, підтверджені матеріалами справи, сторонами не заперечуються.

Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

       Статтею  570 ЦК України передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

       Відповідно до частини 1 статті 571 ЦК України, якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Правило частини 1 статті 571 ЦК України про сплачення  кредитором  додаткової суми у розмірі завдатку застосовується у тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках,  коли сторони домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються у тому розмірі, в якому вони надавалися.

       Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі – продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

       Позивачем не надано суду доказів відносно того, що  дійсно договір купівлі – продажу спірної квартири сторонами укладений з дотриманням передбаченої ст.657 ЦК України форми.

       В зв’язку з цим, сплачені в рахунок виконання платежі визнаються авансовими і повертаються у тому розмірі, в якому вони надавалися.

       Крім того, ОСОБА_2. отримав від ОСОБА_1 за квартиру гроші у розмірі 26500 доларів США. При цьому, як встановлено судом і не заперечується сторонами, він не діяв в інтересах ОСОБА_3, оскільки не мав на це повноважень. Суд вважає договір між сторонами неукладеним.

       За таких підстав, з урахуванням зробленої ОСОБА_2 у судовому засіданні заяви про те, що він не відмовляється від повернення цих грошей, тобто визнає позов у цій частині, суд приходить до висновку, що ці гроші підлягають стягненню на користь позивачки саме з ОСОБА_2

       Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

       Офіційний курс гривні за даними Національного банку України станом на 27.12.2010 року по відношенню до долару США складає 796,15 грн. за 100 доларів США

       З відповідача підлягають стягненню гроші в розмірі 230 883,50грн. (2 500грн. х 7,9615 + 26 500 х 7,9615).

       Позовні вимоги про стягнення на користь позивача з ПП ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» пені за прострочення виконання умов договору від 06.03.2007 року з 12.05.2007 року до 20.08.2010 року (1193 дні) в розмірі 282 383,10 грн задоволенню не підлягають.

       Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботи (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

      Відповідно до ч.6 ст.10 вказаного Закону, виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

       В судовому засіданні сторонами підтверджено та ніким не заперечувалось, що оплату за договором про надання посередницьких послуг покупцю об’єкта нерухомості від 06.03.2007 року ОСОБА_1 приватному підприємцю ОСОБА_4 не здійснювалось. Також встановлено, що за умовами посередницького договору ПП ОСОБА_4 повинна була надати ОСОБА_1 посередницькі послуги з консультативно-інформаційного оформлення договору купівлі-продажу квартири (пункт 2,3 договору). Із пояснень сторін встановлено, що зазначена квартира на час укладення договору завдатку та до теперішнього часу не приватизована, тобто не могла і не може бути предметом купівлі-продажу, про що на виконання договору посередницьких послуг  ОСОБА_4 було повідомлено ОСОБА_1, а також повідомлено, що  ОСОБА_2 не має і не мав прав на її продаж. У судовому засіданні позивачка не заперечувала, що дійсно була обізнана про це.

Не зважаючи на ці обставини, ОСОБА_1 було сплачено ОСОБА_2 гроші за квартиру.

       Суд вважає, що за таких обставин ПП ОСОБА_4 не несе відповідальності за неможливість нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири.

       Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

      Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги у суді. При цьому суд виходить з того, що адвокат приймав участь у 6 судових засіданнях (20.04.2010, 13.07.2010, 31.08.2010, 02.11.2010, 09.12.2010, 27.12.2010 року):

 10 хвилин Х (40%Х884) = 58,93 + 2 хв Х (888Х40%: 60) = 11.84 + 3 хв Х (888Х40%:60) = 17,76 + 3хв х (907Х40%:60) = 18,14 + 68 хв Х (922Х40%:60) = 417,97 + 50 хв Х (922Х40%:60) = 307,33, а всього = 831,97 грн.

       На підставі наведеного та керуючись статтями  10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення завдатку, стягнення грошей за договором, стягнення пені за прострочення надання послуг, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 гроші у загальному розмірі 230 883(двісті тридцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 199 грн. 62 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, витрати на надання правової допомоги у суді у розмірі 831 грн. 97 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.                

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного  суду АР Крим через   суд  першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

СУДДЯ:                                                                                                                                        Н.В.ДВІРНИК