Справа №2-8686/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010р. м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Шамієвій С.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платні, послугам по утриманню будинків (споруд) та прибудинкових територій та зобов’язання укласти договір,
ВСТАНОВИВ:
06.04.2010 року представник КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг по утриманню будинків (споруд) та прибудинкових територій, зобов’язання укласти договір, мотивуючи позов наступним. Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 Останній зобов’язаний укласти договір на надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сплачувати надані послуги, що ним не здійснюється, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати послуг у розмірі 643,49грн. Просить зобов’язати відповідача укласти договір, стягнути на користь позивача суму заборгованості.
Представник позивача Гуцул Г.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав із тих підстав, що договір між сторонами укладено 24.01.2004 року і строк дії останньої є безстроковий, інших повідомлень та вимог від позивача він не отримував. З умовами нового договору він не згодний, оскільки зазначені в ньому комунальні послуги позивачем не надаються.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, що підтверджується лицевим рахунком (а.с.12). В період з 01.01.2009р. по 01.01.2010р. ОСОБА_1 оплату за послуги не проводив, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 643,49грн. (розрахунок заборгованості а.с.11).
Також встановлено, що між сторонами 24.01.2004 року укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій (а.с.40).
Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення. газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо): 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень, та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів па виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги і ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій га мереж. їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-кому пального господарства.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обов’язки споживача та виконавця житлово – комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання житлово – комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово – комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків.
Стаття 179 ЖК України передбачає, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово – комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін (ухвала Верховного Суду України від 06.02.2008 року за позовом ДП «Моноліт-Сервіс» ТОВ Будівельна фірма «Моноліт» до Б.).
Договір між сторонами був укладений у 2004 році.
Правовий аналіз статей 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дозволяє зробити висновок, що, правовідносини між сторонами в силу цього Закону мають регулюватись виключно договором, а тому у будь-якому разі, сторона, яка заінтересована в його укладанні, зобов'язана направити другій стороні проект такого договору. Відповідно до вимог ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти укладення нового договору на утримання будинку та прибудинкової території не заперечує, однак з урахуванням особливостей технічного стану будинку, реально наданих послуг, він згоден укласти такий договір з урахуванням цих особливостей. Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів про вручення відповідачу проекту такого договору, колегія суддів вважає, що вимоги про покладення на відповідача обов'язку його примусового укладення є передчасними.
З наведених підстав у задоволенні вимог щодо зобов’язання укласти договір суд відмовляє.
Частина 4 статті 319 ЦК України проголошує: власність зобов‘язує, тобто власник має не лише суб’єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.
Однак оплата послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснювалась відповідачем не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду” утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників, згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ, незалежно від форм власності на них.
Відповідач споживав надані позивачем комунальні послуги, що підтверджується частковою оплатою цих послуг (а.с.11). Проте претензій до відповідача не пред’являв, і до суду про це доказів не надано.
Згідно зі статтями 11,15 ЦК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захиситу свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, якій регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Так, згідно пункту 5 частини 1 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Згідно з частинами 1,2 статті 18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Проте, такі вимоги відповідачем до позивача у досудовому порядку або при розгляді даної справи у суді шляхом подачі зустрічного позову не заявлялись. Крім того, відповідачем не доведено ту обставину, що комунальні послуги надавались не в повному обсязі, або періодичність їх надання була порушена.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких підстав суд приходить до висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на його користь заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
З викладених підстав, керуючись ст.ст.509,525,526 ЦК України, ст.ст.66,68,179 ЖК України, ст.ст.20,21 Закону України «Про житлово –комунальні послуги», а також п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою КМУ №45 від 24.01.2006р., та ст.ст.5,6,10, 60,61,88,212-215,218,223, 224-233ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платні, послугам по утриманню будинків (споруд) та прибудинкових територій та зобов’язання укласти договір, задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об’єднання Центрального району м.Сімферополя (м.Сімферополь, вул.Кримських Партизан,13, р/р 26004440117520 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк» в м. Сімферополі, МФО 324010, ОКПО 05480536) заборгованість з витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року у розмірі 643 (шістсот сорок три) грн. 49 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об’єднання Центрального району м.Сімферополя витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі 30 (тридцять) гривен.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні в дохід місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СУДДЯ: Н.В.ДВІРНИК