СПРАВА №2-9051/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
21 грудня 2010 року м.Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Шамієвій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення заборгованості з заробітної плати, вихідного пособія, компенсації за невикористану відпустку, нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні ,
ВСТАНОВИВ:
18.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи позов наступним. Позивачка з 04.04.2003 року працювала у відповідача та 01.10.2010 року звільнена у зв’язку із скороченням штатів. На день звільнення та до теперішнього часу з позивачкою не проведено розрахунку і не сплачено заробітну плату. Просить стягнути заборгованість з заробітної плати станом на 02.10.2010 року у розмірі 5 712,51 гривень, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
У судове засідання позивачка не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала, просила задовольнити.
У судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належним чином. Суд визнає неявку відповідача неповажною, оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження поважності своєї неявки, а крім того, розгляд цивільної справи з трудового спору триває вже більше двох місяців, що є недопустимим.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Про заочний розгляд цивільної справи судом на місці винесено ухвалу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка 04.04.2003 року прийнята на посаду вахтера Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих і наказом від 01.10.2010 року звільнена у зв’язку із скороченням штатів, що підтверджується записами у трудової книжки (а.с.2,3). При звільненні розрахунку з позивачем здійснено не було і згідно довідки №21 від 24.11.2010 року заборгованість з заробітної плати станом на 24.11.2010 року становить 4 212,51 грн.
Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Позивача звільнено з роботи 01.10.2010. Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У ч.2 цієї статті Закону зазначено, що у разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
При визначенні розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100. Згідно абзацу 3 пункту 2 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Згідно п.3 Порядку усі виплати включаються у розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, як вони були нараховані, без виключення сум нарахування на податки. Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється судом виходячи із середньоденного заробітку, як це передбачено у пункті 8 зазначеного вище Порядку.
Позивача звільнено з роботи 02.09.2009 року наказом № 3355-к від 17.08.2009 року. Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У ч.2 цієї статті Закону зазначено, що у разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом не встановлено, що між позивачем та підприємством існував спір про розмір сум, належних працівникові при звільненні, представником відповідача визнано позовні вимоги у частині, що відповідачу не було сплачено допомоги на оздоровлення у розмірі 1155 гривень.
Не надано відповідачем доказів, що в день звільнення позивач не працював, не встановлено цієї обставини і судом. Не надано відповідачем доказів про те, що розрахунок в день звільнення не було здійснено не з його вини.
В зв’язку з цим, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні повинен бути нарахований з першого дня затримки – з 02.10.2010 року і по час ухвалення судом рішення, тобто за 81 днів (календарні).
Середньоденна заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача, складала (973,56 + 1010,48) : 61 днів (серпень-вересень, календарні дні) = 32,53 грн. В зв’язку з цим, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 32,53 грн х 81 днів = 2634,93 грн.
Суд приходить до висновку, що права позивачки в області трудових правовідносин порушені і підлягають захисту. З відповідача підлягають стягненню: заборгованість з заробітної плати станом на 24.11.2010 року у розмірі 4 212,51 грн, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2634,93 грн., а всього 6847,44 гривні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє внаслідок їх недоведеності, оскільки позивачкою не надано доказів, що до розміру заборгованості з заробітної плати відповідачем не включено вихідне пособіє і компенсацію за невикористану відпустку.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись статтями ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення заборгованості з заробітної плати, вихідного пособія, компенсації за невикористану відпустку, нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні , задовольнити частково.
Стягнути з Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати у розмірі 4 212,51 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2634,93 грн., а всього 6847,44 гривні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення заборгованості з заробітної плати при звільненні у межах платежу за один місяць.
Стягнути з Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих судові витрати у дохід держави: судовий збір у розмірі 68,47 гривень і витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня утримання його копії.
СУДДЯ: Н.В.ДВІРНИК