Справа № 2а –2090/10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Кривич Ж. О..,
при секретарі – Чихаріній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАЇ ГУМВС України в Полтавській області, інспектора роти ДПС м.Кременчука Сніжченка Едуарда Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УДАЇ ГУМВС України в Полтавській області, інспектора роти ДПС м.Кременчука Сніжченка Е.К. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою на неї накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 500 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що 18.07.2010 року близько 09 год. 30 хв. керуючи автомобілем Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 правил дорожнього руху не порушувала, при перетині перехрестя вул. Пролетарська та вул. Артема у м.Кременчуці, виконуючи правила дорожнього руху зазначені у пункті 16.2 переконавшись, що на регульованому перехресті немає пішоходів здійснила поворот; винною себе не визнавала, що занесла до протоколу.
Інспектором роти ДПС м.Кременчука Сніжченко Е.К. був складений адміністративний протокол та притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 500 грн. Вважає, що внаслідок розгляду справи на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання доказів по справі, не наданням доказів вчиненого порушення, порушено її права, що призвело до того, що при винесенні постанови не враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь вини та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33, 245, 280 КУпАП. Прохає суд скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3, позовні вимоги підтримала з підстав вказаних в позові, та прохала їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач – інспектор роти ДПС м.Кременчука Сніжченко Е.К. в судове засідання 13.12.2010 року не з‘явився з невідомих суду причин, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Представник відповідача – УДАЇ ГУМВС України в Полтавській області в судове засідання не з‘явився з невідомих суду причин, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали адміністративної справи, встановив наступне:
18.07.2010 року інспектором роти ДПС м.Кременчука Сніжченко Е.К. винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 500 грн.
Як вбачаться з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 здійснила поворот праворуч, не надала переваги у русі пішоходам, які переходили проїзджу частину на яку вона повертала, чим порушила правила проїзду перехрестя п.п. 16.2. „Правил дорожнього руху України”.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що 18.07.2010 року близько 09 год. 40 хв. рухаючись на автомобілі Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 у м.Кременчуці проїзджаючи перехрестя вул. Пролетарська та вул. Артема і виконуючи правила дорожнього руху зазначені у пункті 16.2, переконавшись, що на регульованому перехресті немає пішоходів здійснила поворот, проте була зупинена інспектором роти ДПС м.Кременчука Сніжченко Е.К., який незважаючи на її обґрунтовані пояснення склав протокол та виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення винною себе не визнала, що занесла до протоколу. Разом з тим просила суд, звернути увагу на те, що протокол і постанова про адміністративне правопорушення, які були їй вручені інспектором, виконані під копірку, прочитати їх неможливо; свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначені в протоколі при складанні протоколу присутніми не були; намагаючись викласти свої пояснення у відповідній графі протоколу, там вже були написані пояснення гр. ОСОБА_6 по іншій справі, тому не виключала того, що свідки і пояснення є частиною іншого протоколу і є наслідком недбалості інспектора Сніжченка Е.К..
Разом з тим, інспектор роти ДПС м.Кременчука Сніжченко Е.К. доказів вчиненого правопорушення не надав; не було надано також журналу видачі спеціальних засобів.
Відповідно до ст.9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управляння і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи зі змісту ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником ДАІ не було зроблено жодних дій, щодо з'ясування всіх обставин справи.
Згідно п.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС України від 27.03.2009 року №111 до завдань та функцій підрозділів ДПС відносяться винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні правопорушення (3.4); забезпечення ефективного використання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (п.3.5); застосування в установленому порядку передбачених законодавством заходів впливу до порушників ПДР (п.3.7).
Згідно п.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС України від 27.03.2009 року №111 працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов"язаний досконало знати ПДР, цю інструкцію, інші нормативно-правові акти у сфері безпеки дорожнього руху та свої функціональні обов"язки (п.6.2); попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу (6.11).
В матеріалах справи взагалі відсутні документальні докази про те, що інспектор роти ДПС м.Кременчука Сніжченко Е.К. здійснив будь-які дії щодо з'ясування обставин справи. На пропозицію суду відповідач доказів своєї правоти не надав (пояснень свідків, своїх пояснень, відеозапису або інших доказів).
Таким чином, оцінюючи наявні докази по справі, беручи до уваги пояснення позивача, всебічно і повно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи фактичні дані не є належними доказами про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та вказують на недоведеність вини ОСОБА_1 за ч. 2 ст.122 КУпАП.
Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 98, 158-161, 163, 186, 187 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАЇ ГУМВС України в Полтавській області, інспектора роти ДПС м.Кременчука Сніжченка Едуарда Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти ДПС м.Кременчука Сніжченка Едуарда Костянтиновича серії ВІ № 183361 від 18 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: