Справа № 22-ц-384/2010 рік. Головуючий 1 інст.: - Горбунова Я.М.
Категорія: право власності. Суддя-доповідач : - Кокоша В.В .
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді : - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Харківської міської ради - ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Харківської міської ради - про визнання права власності на новостворене майно,
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися в суд із вказаним позовом, який уточнили у липні 2010 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації Державного житлового фонду 19 березня 1998 року за №5-98-120215, вони є співвласниками в рівних частках АДРЕСА_1.
У 2009 році вони за свої кошти прибудували до вказаної квартири приміщення веранди, а КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовило новий технічний паспорт на квартиру, до складу якого включено самочинно збудоване ними житлове приміщення веранди літ. «І» загальною площею 12.2 кв. м.
Акт державної приймальної комісії про введення новоствореного об’єкту в експлуатацію у них відсутній, оскільки будівництво веранди здійснено ними самочинно.
В той же час вони є власниками новоствореного майна.
Посилаючись на вказані обставини та ст. 331 ЦК України, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просили суд визнати за ними права власності на кв. № АДРЕСА_1, загальною площею 50,7 кв. м., до складу якої входить новостворене житлове приміщення літ. «І» площею 12,2 кв. м. в рівних частках по 1/3 кожному.
Представник Харківської міської ради в судове засідання не з’явився.
Згідно листа на правленого до суду просив розглянути справу за його відсутності, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2010 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право власності на кв. № АДРЕСА_1, загальною площею 50,7 кв. м., до складу якої входить новостворене житлове приміщення літ. «І» площею 12,2 кв. м. в рівних частках по 1/3 кожному.
В апеляційній скарзі представник Харківської міської ради - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачі за власні кошти збудували веранду, яка є новоствореним майном, а тому за ними слід визнати право власності на квартиру, до складу якої входить новостворене житлове приміщення.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
З огляду на викладене, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації Державного житлового фонду 19 березня 1998 року за №5-98-120215, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є співвласниками в рівних частках кв. № АДРЕСА_1 (а.с.6).
Проживаючи в квартирі, позивачі самочинно прибудували до неї веранду, у зв’язку з чим 14 квітня 2010 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовило їм новий технічний паспорт на квартиру, до складу якої увійшло самочинно збудоване житлове приміщення веранди літ. «І» загальною площею 12.2 кв. м. (а. с. 7,8).
Збудована позивачами веранда є капітальною спорудою, розміщена на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності.
Будівництво приміщення веранди розпочато позивачами без отримання дозволів виконавчого комітету Харківської міської ради, інспекції ДАБК, належно затвердженого проекту будівництва , та без відповідних документів на право власності чи оренди земельної ділянки.
На час вирішення спору вказана веранда є самочинним будівництвом та не прийнята до експлуатації у встановленому законом порядку.
Доказів про те, що порушене позивачами питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право, матеріали справи не містять.
За таких обставин, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішенням, яким відмовляє ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у визнанні за ними права власності на новостворене майно у зв’язку з його необґрунтованістю.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2010 року задоволена заява Харківської міської ради щодо розстрочення оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до ухвалення апеляційним судом рішення у справі.
З огляду на це, судова колегія відповідно до вимог ст. ст. 82, 88 ЦПК України стягує з позивачів на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 25 грн. 50 коп. та 120 грн. відповідно, які не були оплачені Харківською міською радою при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 331, 376, ЦК України, ст. ст. 12, 125 ЗК України, ст. ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника Харківської міської ради - ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Харківської міської ради про визнання права власності по 1/3 частині кв. №АДРЕСА_1 за кожним, загальною площею 50,7 кв. м., до складу якої входить новостворене житлове приміщення літ. «І» площею 12,2 кв. м. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь держави з кожного судовий збір у сумі по 8 (вісім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного у сумі по 40 (сорок) грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: