Справа № 22-ц-286/2010 рік.                                           Головуючий 1 інст.: - Боговський Д.Є.  Категорія: страхові виплати.                                                  Суддя - доповідач: - Кокоша В. В.

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        12 січня 2011 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого - судді:  - Кокоші В.В.,

                      суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

                      при секретарі: - Назаренко О.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ВАТ «СК «Універсальна» - Орловського Дмитра Олексійовича на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ВАТ «СК «Універсальна»,  3 - особа: АКБ «Правекс-банк» - про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди,

                                                               в с т а н о в и л а :

         У травні 2009 року  ОСОБА_7 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у червні  2009 року.

          В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 11 червня 2008 року вона та ВАТ «СК «Універсальна» уклали договір добровільного страхування належного їй транспортного засобу, а саме автомобіля MITSUBISHI LANCER, 2007 року  випуску,  реєстраційний номер НОМЕР_1., вигодонабувачем за яким є АКБ «Правекс-банк».

         26 грудня 2008 року на автошляху «Харків - Мерефа - Павлоград»  сталася ДТП, в результаті якої  автомобіль зазнав технічних пошкоджень.

         У зв’язку з настанням страхового випадку вона звернулася до ВАТ «СК «Універсальна» з заявою про виплату страхового відшкодування та передала страховику   документи необхідні  для  його виплати.  

         Листом від 13 березня 2009 року ВАТ «СК «Універсальна» відмовила їй у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що нею несвоєчасно внесені страхові платежі, а також надані свідомо неправдиві відомості про предмет договору страхування та про факт настання страхового випадку.

          Неправомірними діями відповідача їй завдано майнової та моральної шкоди.

          Посилаючись на вказані та ст. ст. 526, 625, 992, 1166, 1167 ЦК України, ОСОБА_7 просила суд стягнути з ВАТ «СК «Універсальна» на її користь страхове відшкодування у сумі 60 121 грн. 57 коп., пеню за прострочення страхового платежу за 60 днів  у сумі 2 371 грн. 91 коп., пеню та інфляційні витрати за прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 1 679 грн. 29 коп.,  моральну шкоду у сумі 7 000 грн., витрати на оплату кредитних платежів у сумі 3 338 грн., витрати на оплату оренди автомобіля та придбання палива у сумі 1 579 грн. 38 коп., витрати на оплату телефонних розмов з відповідачем у сумі 92 грн. 57 коп.,  витрати на оплату судового збору у сумі 710 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн., витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

         Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав.

         При цьому посилався на те, що позивачка порушила терміни сплати страхових платежів, що відповідно до п. п. 9.1.6 п. 9.1 договору страхування наземного транспорту №32-31/055535  від 11 червня 2008 року є підставою для відмови у виплаті страхувальнику страхового відшкодування.

         Крім того, з метою отримання фотографій транспортного засобу у непошкодженому стані, позивачкою використаний чужий автомобіль, на який було встановлено номерні знаки застрахованого автомобіля, що було розцінено ним як надання свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування та про факт настання страхового випадку.

          Представник АКБ «Правекс-банк» в судове засідання не з’явився.

          Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року позов задоволено частково.

          Стягнуто з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №32-31/055535 від 11 червня 2008 року у розмірі 60 121 грн. 57 коп., пеню за прострочення страхового платежу у розмірі 2 371 грн. 91 коп.; пеню та інфляційні втрати за прострочення виконання  зобов’язання у сумі 1 679 грн. 29 коп.; витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн., а всього 69 172 грн. 77 коп.

        Стягнуто з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 судовий збір у сумі 691 грн. 73 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі представник ВАТ «СК «Універсальна» - Орловський Д.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення  про відмову у задоволені позову.

        Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

         Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що ВАТ «СК «Універсальна» безпідставно відмовила позивачці у виплаті страхового відшкодування,  у зв’язку з чим з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути страхове відшкодування, пеню за прострочення страхового платежу, пеню та інфляційні втрати за прострочення виконання зобов’язання, правову допомогу та судові витрати.

         Проте погодитися повністю з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

         Згідно ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

         Відповідно до ст. 8 Закону «Про страхування» страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

          Стаття 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» встановлюють перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування:  1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;  2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;  3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкоду визначенні обставин, характеру та розміру збитків;  6) наявності інших підстав, встановлених законом.

          Договором   страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

          З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2008 року ОСОБА_7 та ВАТ «СК «Універсальна» уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №32-31/055535  строком до 11 червня 2009 року, згідно з яким позивачка застрахувала належний їй автомобіль  MITSUBISHI LANCER, 2007  року  випуску,  реєстраційний номер НОМЕР_1. та сплатила відповідачу 17 червня 2008 року і 12 грудня 2008 року страховий тариф у розмірі 6,2%, що становить 5047 грн. 17 коп. від ринкової вартості автомобіля у сумі 81 406 грн.

         Вигодонабувачем за цим договором являється АКБ «Правекс-банк» (а. с. 38-40, 97, 98).

         Пунктом 1 договору визначено, що страховим випадком визнаються пошкодження, втрата або знищення застрахованого транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної  пригоди.

        Підпунктами 9.1.3, 9.1.6 пункту 9.1 договору добровільного страхування наземного транспорту передбачено, що ВАТ «СК «Універсальна» може відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальником надано свідомо неправдиві відомості про предмет страхування або про факт настання страхового випадку, а також невиконання страхувальником будь-яких обов’язків за договором без поважних причин.

         26 грудня 2008 року на 34 км. автошляху «Харків - Мерефа - Павлоград» сталася ДТП, в результаті якої автомобіль  ОСОБА_7 зазнав технічних пошкоджень (а. с. 24, 125-128).

         Цього ж дня позивачка повідомила відповідача про настання страхового випадку, а представник ВАТ «СК «Універсальна» Кравченко О.Л. визвала незалежного експерта для складання експертного звіту.

         Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку №93/12/08/02 від 5 січня 2009 року виготовленого ТОВ «Інкон-Капітал», вартість відновлювального ремонту автомобіля MITSUBISHI LANCER,  реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7  становить 60 121 грн. 57 коп. (а. с.33-34).

          У січні 2009 року позивачка звернулася з заявою до ВАТ «СК «Універсальна» про виплату страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку, а також надала  необхідні  для цього документи.  

          Листом №28603/67 від 16 лютого 2009 року вигодонабувач АКБ «Правекс-банк»  відмовився від отримання страхового відшкодування у розмірі 60 121 грн. 57 коп. за страховою подією, що сталася 26 грудня 2008 року з автомобілем MITSUBISHI LANCER,   реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 (а. с.117,118).

          Листом №337/09-108 від 13 березня 2009 року ВАТ «СК «Універсальна» відмовила ОСОБА_7 у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що нею несвоєчасно сплачені страхові платежі, а також надані свідомо неправдиві відомості про предмет договору страхування та про факт настання страхового випадку (а. с. 19).

          Стягуючи з відповідача на користь позивачки страхове відшкодування,  суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що несплата позивачкою страхових платежів у встановлені договором строки є підставою для дострокового припинення дії договору, якщо перший (або черговий) платіж не був сплачений за письмовою вимогою страхувальника протягом п’яти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, а не підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування  страхувальнику ( п. п. 10.1.3 п.10.1 договору).

          Доказів того, що ОСОБА_7 надала ВАТ «СК «Універсальна» свідомо неправдиві відомості про предмет договору страхування та про факт настання страхового випадку, матеріали справи не містять.

          Не надані такі докази представником ВАТ «СК «Універсальна» - Орловським Д.О. і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

          З огляду на викладене, судова колегія визнає, що рішення суду в частині стягнення з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 страхового відшкодування у сумі 60 121 грн. 57 коп. постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Доводи представника відповідача про те, що другу частину страхового платежу ОСОБА_7 оплатила не лише з простроченням строку, а й після настання страхового випадку,   не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.

          Пунктом 6.4 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затвердженого 21 лютого 2007 року генеральним директором ВАТ «СК «Універсальна» передбачено, що якщо страхувальник не сплатив страховий платіж повністю або прострочив його сплату, наземний транспортний засіб є застрахованим пропорційно сумі сплаченого на момент настання страхового випадку страхового платежу, якщо це передбачено договором страхування.

          В той же час, договір добровільного страхування наземного транспорту, укладений  між ОСОБА_7 та  ВАТ «СК «Універсальна» не передбачає умови визначення розміру страхового відшкодування пропорційно сумі сплаченого страхувальником страхового платежу на момент настання страхового випадку.

          Разом з тим, рішення суду в частині стягнення з  ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 пені за прострочення  виплати страхового платежу, пені та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання,  витрат на правову допомогу, оплату судового збору, ухвалене судом з порушенням норм матеріального  і  процесуального права.

          Задовольняючи вимоги ОСОБА_7 про стягнення з ВАТ «СК «Універсальна» пені та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання,  суд виходив з того, що відповідач прострочив  виконання грошового зобов’язання,  а тому відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України має сплати позивачці індекс інфляції за ввесь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми,  а всього  1 679 грн. 29 коп.

          Проте відносини між сторонами виникли не з виконання грошового зобов’язання, а з договору добровільного страхування наземного транспорту, яким передбачені обумовлені сторонами санкції у разі порушення страховиком термінів виплати страхового відшкодування.

          З огляду на це, судова колегія скасовує рішення суду в частині  стягнення з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7  пені та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання у сумі 1 679 грн. 29 коп. та ухвалює нове рішення, яким відмовляє позивачці у задоволенні вказаних позовних вимог.

          Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між сторонами, при порушенні  термінів  здійснення виплати страхового відшкодування страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику пеню у розмірі 0,05% від суми, що підлягає виплаті, за кожний день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми, належного до сплати страхового відшкодування.

         ОСОБА_7 заявлені вимоги про стягнення пені за порушення терміну виплати страхового відшкодування за період з 14 березня 2009 року по 12 травня 2009 року включно, тобто  за 60 днів (а. с. 3-11).

         Розмір пені за порушення термінів здійснення виплати страхового зобов’язання  позивачці становить 1 803 грн. 60 коп. (61 121 грн. 57 коп. х 0.05 % = 30,06 х 60 днів = 1 803 грн. 60 коп.).

          З урахуванням наведеного, судова колегія зменшує суму пені, стягнутої з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 за прострочення виплати страхового  відшкодування  з 2 371 грн. 91 коп. до 1 803 грн. 60 коп.  

          Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних  з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і зазначено, що граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

          Матеріали справи свідчать, що 1 жовтня 2009 року позивачка уклала угоду про правову допомогу з адвокатом  ОСОБА_9 та сплатила їй за надання послуг 5 000 грн. (а. с.68-71).

         Адвокат ОСОБА_9 приймала участь при розгляді справи в суді 20 жовтня 2009 року протягом 59 хв.,  23 листопада 2009 року протягом 44 хв., 28 січня 2010 року протягом 4 хв., 2 березня 2010 року протягом 1 год. 12 хв., 17 травня 2010 року протягом 18 хв., 8 червня 2010 року протягом 3 хв., 11 червня 2010 року протягом 1 год. 28 хв. (а. с. 83-88, 101-104,114-115,130-134,141-143,148-149,154-156).

          Розмір мінімальної заробітної плати у жовтні 2009 року становив - 650 грн., листопаді 2009 року - 744 грн., січні, березні 2010 року - 869 грн., травні, червні 2010 року - 884 грн., серпні 2010 року - 880 грн.

        Отже сума витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з ВАТ «СК «Універсальна»  на користь позивачки  становить  1 552 грн. 99 коп.    (650 х 40 : 100  :  60 х 59 хв. = 255 грн. 66 коп. ;   744 х 40 : 100 : 60 х 44 хв. =  218 грн. 24 коп.;   869 х 40 : 100: 60 х 1 год. 16 хв. = 420 грн. 28 коп.;   884 х40 :100 :60 х 20 хв. = 117 грн. 85 коп.;  880 х 40 : 100 : 60 х 1 год. 28 хв. = 520 грн. 96 коп.).

          З урахуванням викладеного , судова колегія зменшує розмір витрат на правову допомогу стягнуту з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 з  5 000 грн. до 1 552 грн. 99 коп.

          Оскільки позовні вимоги ОСОБА_7 задовольняються судом на загальну суму   61 925 грн. 17 коп. (60 121, 57 + 1 803, 60), судова колегія відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України зменшує суму  судового збору  стягнутого  з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7  з 691 грн. 73 коп. до  619 грн. 25 коп.

         В іншій частині рішення суду першої інатснції є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального і процесуального права.

         Керуючись ст. ст. 303, 304, п. п. 2, 3, ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,  

                                                                 в и р і ш и л а:

          Апеляційну скаргу представника ВАТ «СК «Універсальна» - Орловського Дмитра Олексійовича  задовольнити частково.

          Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року в частині стягнення з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 пені та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання у сумі 1 679 грн. 29 коп. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_7 у задоволенні вказаних позовних вимог.

          Це ж рішення в частині стягнення  з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 пені за прострочення  виплати страхового платежу у розмірі 2 371 грн. 91 коп., витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн.,  витрат по оплаті судового збору у сумі 691 грн. 73 коп. змінити.

          Зменшити розмір пені за прострочення  виплати страхового відшкодування, стягнутої з ВАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_7 з 2 371 грн. 93 коп. до 1 803 (однієї тисячі вісімсот трьох) грн. 60  (шістдесяти) коп., витрат на правову допомогу з 5 000 грн. до 1 552  (однієї тисячі п’ятсот п’ятдесяти двох) грн. 99 (дев’яносто дев’яти) коп.,  витрат на оплату судового збору з  691 грн. 73 коп. до  619  (шістсот дев’ятнадцяти) грн. 25  (двадцяти п’яти) коп.

         В іншій частині рішення суду залишити без змін.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

            Головуючий:

            Судді: