Справа № 22Ц-10038/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Додатко В.Д.
Категорія 5 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Калиновському Є.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду від 10 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов‘язання вчинити певні дії,
встановила:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов‘язання вчинити певні дії. Позов обгрунтовувала тим, що на підставі договору дарування від 8 липня 2009 року вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідача ОСОБА_1 є власницею АДРЕСА_2. Належна відповідачці вбиральня розташований на відстані 10-15 сантиметрів від належної позивачці огорожі, 5 метрів від належного позивачці колодязя, 8-9 метрів від належного позивачці будинку. Таким розташуванням вбиральні порушені будівельні норми, відповідно до яких вбиральня повинна бути розташована у глибині двору не ближче 15 м. від вікон житлових будинків, у тому числі сусідніх садиб. До питного колодязя відстань повинна становити не менше 20 м. Розташуванням вбиральні з порушенням будівельних норм порушуються права позивачки. Після уточнення позовних вимог позивачка просила зобов‘язати відповідачку знести вбиральню та збудувати нову вбиральню понад металевою огорожею, що відмежовує присадибну ділянку відповідачки від заїзду в гараж і на відстань не менше 15 м. від будинку ближче до вулиці з відступом не менше 2 м. від вуличного паркану.
Рішенням Бородянського районного суду від 10 листопада 2010 року позов задоволено частково. Постановлено зобов‘язати відповідачку перенести вбиральню на земельній ділянці будинку АДРЕСА_2 відповідно до санітарних норм.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального права, неповного з‘ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційну скаргу необхідно задоволити з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що належну відповідачці вбиральню необхідно перенести, оскільки вона побудована з порушенням санітарних норм, а саме: без додержання належної відстані до колодязя та будинку, що належать позивачці.
З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуваня та розпорядження своїм майном.
Встановлено, що на підставі договору дарування від 8 липня 2009 року позивачка є власницею житлового будинку АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_1 є власницею АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 1 грудня 2007 року.
У акті санітарно-епідеміологічного обстеження від 2 серпня 2010 року зазначено, що на відстані 10-15 см. від паркану, 5 метрів від колодязя, 8-9 метрів від будинку ОСОБА_2 розташований надвірний туалет ОСОБА_1 Згідно з п. 3.26 ДБН 360-92 дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись в глибині двору не ближче 15 метрів від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, до питного колодязя відстань повинна становити не менше 20 метрів. Отже вбиральня побудована з порушенням санітарних вимог. Суб‘єктивно на подвір‘ї ОСОБА_2 неприємний запах нечистот від туалету ОСОБА_1, що є порушенням ч.1 ст. 203 Земельного кодексу України. Зазначеним актом запропоновано перенести туалет ОСОБА_1 відповідно до п. 2.3.2 СанПин 42-128-4690-88 абзац 2.
З пояснень відповідачки вбачається, що належний ій будинок був придбаний її чоловіком ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 23 серпня 1965 року. Вбиральня, з приводу якої пред‘явлений позов, існувала на час придбання будинку і була розташована на тому ж місці. Поряд з вбиральнею була ділянка ОСОБА_4, на якій був сад, а будевель та колодязя на суміжній ділянці не існувало. У 1966 році комісія земельного віділу Бородянського району та експерт БТІ підтвердили відповідність розташування існуючих будевель діючому на той час законодавству та на прохання ОСОБА_3 визначили місце розташування нового будинку. У 1968 році ОСОБА_3 за наявності відповідного дозволу збудував на своїй ділянці новий будинок, після чого виготовлена викопіровка з плану будівельного кварталу від 27 серпня 1968 року, на якій позначені належні ОСОБА_3 споруди, у тому числі і спірна вбиральня. Ніхто не пред‘являв ОСОБА_3 претензій з приводу місця розташування вбиральні, оскільки на суміжній ділянці не було колодязя та будинку на тому місці, де вони розташовані на даний час. У 1973 році ОСОБА_5 збудував будинок, який на даний час належить позивачці ОСОБА_2, а через кілька років викопав колодязь.
Викладені відповідачкою обставини не заперечуються позивачкою та підтверджуються викопіровкою з плану будівельного кварталу від 27 серпня 1968 року, на якому позначена спірна вбиральня ( а.с.28) та договором дарування будинку від 30 липня 2009 року, у якому зазначено, що подарований ОСОБА_2 будинок належав ОСОБА_5 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під забудову від 31 жовтня 1973 року (а.с. 9).
З наведеного вбачається, що відповідачка та попередні власники належного їй будинку не порушували санітарних та будівельних норм при будівництві вбиральні.
Попередній власник належного позивачці будинку ОСОБА_5 при будівництві будинку та колодязя не дотримав належної відстані від існуючої на суміжній ділянці вбиральні, чим сам порушив будівельні та санітарні норми.
З пояснень сторін вбачається, що приводом для звернення позивачки з даним позовом були дії сина відповідачки, який при температурі повітря близько + 40 вичищав вбиральню.
За відсутності таких дій відповідачки та членів її сім‘ї позивачка та попередні власники її будинку позовів не пред‘являли.
Відповідно до результату санітарно-мікробіологічного дослідження Бородянської районної санітарно-епідеміологічної станції від 2 вересня 2010 року вода з криниці у сел. Клавдієво по вул. І.Франка, 23-а має давнішнє фекальне забруднення.
Проте, з пояснень строін вбачається, що позивачка для побутових потреб користується водою з водопроводу, яким обладнаний її будинок, а не водою з колодязя.
З урахуванням наведеного не можна визнати обгрунтованим висновок суду про те, що відповідачка створює позивачці перешкоди в користуванні будинком на колодязем та про зобов‘язання відповідачки перенести вбиральню.
Оскільки рішення суду не відповідає обставинам, що мають значення для справи, його необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
На підставі ст. 391 ЦК України, керуючись ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Бородянського районного суду від 10 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов‘язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц-10038/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Додатко В.Д.
Категорія 5 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Калиновському Є.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду від 10 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов‘язання вчинити певні дії,
встановила:
Враховуючи, що для складення рішення в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти його складення до 20 січня 2011 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Бородянського районного суду від 10 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов‘язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді