СПРАВА №4с-66/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2011 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Шамієвій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою відкритого акціонерного товариства з газопостачання і газифікації «Кримгаз», суб’єкт оскарження: начальник Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим, заінтересовані особи – ОСОБА_1, про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
09.08.2010 року ВАТ з газопостачання і газифікації «Кримгаз», суб’єкт оскарження: начальник Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим, заінтересовані особи – ОСОБА_1, звернулось до суду з заявою про скасування постанови про накладення штрафу, мотивуючи заяву наступним. Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 08.12.2005 року позов ОСОБА_1 задоволено, поновлено його на посаді начальника регіонального управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз», відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. 29.07.2010 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Коваленко А.А. винесена постанова про накладення штрафу на голову правління ВАТ «Кримгаз» ОСОБА_3 у розмірі 340 грн за повторне невиконання посадовою особою рішення про поновлення на роботі. Заявник не погоджується з цією постановою, вважаючи, що рішення суду про поновлення на роботі ним виконано в повному обсязі, внаслідок чого просить постанову державного виконавця про накладення штрафу скасувати.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, просив задовольнити. Пояснив також, що на даний час виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі закінчено у зв’язку з його виконанням. ОСОБА_1 постанову про закінчення виконавчого провадження оскаржено до суду, і рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя ОСОБА_1 у задоволенні заяви відмовлено, дії державного виконавця визнано законними.
У судовому засіданні представник Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим заперечував проти задоволення заяви. Пояснив, що дійсно державним виконавцем у постанові про накладення штрафу не зазначено, чому саме він дійшов висновку про те, що рішення суду про поновлення на роботі не виконано. Вважає, що невиконання рішення суду полягало саме в тому, що фактичного допуску ОСОБА_1 до роботи не було. Лише 09.08.2010 року державним виконавцем з виїздом місце складено акт про те, що ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений, не з’явився у наданий йому кабінет і не приступив до виконання своїх посадових обов’язків, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, подавши до суду телеграму про відкладення розгляду справи. Судом з урахуванням думки учасників судового розгляду у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки скарги на дій, бездіяльність або рішення державних виконавців, згідно до ст. 386 ЦПК України, розглядаються за обов’язковою участю заявника та державного виконавця. ОСОБА_1 приймає участь у справі в якості заінтересованої особи. У попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечував, вважаючи постанову державного виконавця законною з тих підстав, що рішення суду про поновлення на роботі виконано не було.
Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали виконавчого провадження, заслухавши доводи представників заявника, Державної виконавчої служби Київського району м. Сімферополя АР Крим, заінтересованої особи, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлене наступне.
Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 08.12.2005 року позов ОСОБА_1 задоволено, поновлено його на посаді начальника регіонального управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз». Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 27.05.2008 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду (а.с. 3-5). На виконання судового рішення ВАТ з газопостачання і газифікації «Кримгаз» винесено наказ № 240к від 19.07.2010 року, яким скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи, поновлено його на попередній посаді, визначено робоче місце: Кіровське УЕГГ, вул.Полева, 2а; виплачено заборгованість з заробітної плати у розмірі 38031,55 грн; встановлено оклад у розмірі 4900 грн; зобов’язано ОСОБА_1 надати до відділу кадрів трудову книжку, приступити до виконання трудових обов’язків на підставі посадової інструкції (а.с. 6). 29.07.2010 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Коваленком А.А. винесена постанова про накладення штрафу на голову правління ВАТ «Кримгаз» ОСОБА_3 у розмірі 340 грн за повторне невиконання посадовою особою рішення про поновлення на роботі.
Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, учасниками судового розгляду не заперечуються.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно – правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ст. 7 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своєї діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Статтею 77 Закону України про виконавче провадження” передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акту органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим законом.
Штрафні санкції за невиконання рішення суду про поновлення на роботі передбачені статтею 87 Закону.
З оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу на голову правління ВАТ «Кримгаз» за повторне невиконання рішення суду про поновлення на роботі не зрозуміло, які саме дії підприємством не були здійснені на виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Зі складеного 19.07.2010 року акту державного виконавця цього також не вбачається. В акті лише міститься посилання на те, що ОСОБА_1 з наказом про його поновлення на роботі не згоден.
Доводи представника суб’єкту оскарження відносно того, що ОСОБА_1 не був фактично допущений до робочого місця, внаслідок чого державний виконавець вважав рішення суду невиконаним, неспроможні.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчі дії проводяться за місцезнаходженням постійно діючого органу юридичної особи або його майна.
Внаслідок цих вимог Закону виконавчі дії проводились саме Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК, оскільки ВАТ «Кримгаз» знаходиться у Центральному районі м.Сімферополя, і державний виконавець 19.07.2010 року прибув до боржника-юридичної особи (ВАТ «Кримгаз») для перевірки виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
На виконання рішення суду про поновлення на роботі ВАТ «Кримгаз» видано відповідні накази, у тому числі про виплату заробітної плати, встановлений розмір окладу, надане робоче місце.
Якщо державний виконавець вважав, що ОСОБА_1 фактично не було допущено до роботи, державний виконавець не був позбавлений можливості прибути до наданого ОСОБА_1 робочого місця у с.Кіровське і впевнитись у цьому, що ним було здійснено лише 09.08.2010 року, про складений акт (а.с. 37).
Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 12.08.2010 року скаргу відкритого акціонерного товариства з газопостачання і газифікації «Кримгаз» зобов’язано державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ вирішити питання щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Рішення суду Апеляційним судом АР Крим залишено без змін. На виконання цих рішень державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
За таких підстав суд вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу незаконною і такою, що була винесена передчасно.
Згідно з ч.3 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Керуючись ст.ст. 386 – 389 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим Коваленко О.О. від 29.07.2010 року про накладення штрафу на голову правління відкритого акціонерного товариства з газопостачання і газифікації «Кримгаз» ОСОБА_3 за повторне невиконання рішення суду про поновлення на роботі.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
СУДДЯ Н.В.ДВІРНИК