АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                27 вересня 2010 року                                                                                   м. Київ

          Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва Лук’янець Л. Ф., в присутності ОСОБА_1, учасника ДТП ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та доповнення до неї на постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

   ВСТАНОВИВ:

        Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2010 року до адміністративної відповідальності притягнутий ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

        Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та протоколом огляду місця події.      

На дану постанову ОСОБА_1 подано апеляцію з доповненнями, в якій він просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а у виникненні ДТП винна ОСОБА_2, що судом в порушення вимог ст. 280 КУпАП належним чином не перевірено.

         Вивчивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляції, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та доповнення до неї і просив її задовольнити, іншого учасника ДТП ОСОБА_2, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа), при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які обтяжують або пом’якшують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, такі вимоги закону не виконані.

          Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 29.06.2010 року серії АА1 № 163868 вбачається, що ОСОБА_1, 29.06.2010 року о 15 годині 50 хвилин, в м. Києві, керуючи автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, по проспекту Повітрофлотському, 50/2, під час зміни напрямку руху, перестроюванням не впевнився, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не пропустив автомобіль «ТОЙОТА», який рухався по смузі, на яку мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України.

Однак, дані викладені у протоколі про адміністративне правопорушення спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які містяться в матеріалах справи і поясненнями наданими в судовому засіданні апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він їхав у другій смузі руху по проспекту Повітрофлотському і не збирався перестроюватись в крайню праву смугу руху. Автомобілі, що рухались в його смузі руху перед ним почали гальмувати, після чого ОСОБА_1 також загальмував. В цей час відчув удар у задню праву частину автомобіля.

Інший учасник ДТП, ОСОБА_2 пояснила суду, що вона рухалась по проспекту Повітрофлотському, в м. Києві в напрямку Севастопольської площі. Перед під’їздом до Севастопольської площі, вона рухалась у крайньому правому ряду, з якого намагалась перестроїтись в другу смугу руху. Перед перестроюванням вона повернулась вліво і пропускала автомобілі, які рухались у попутному напрямку. Бачила як проїхав автомобіль «Хонда» і продовжила дивитись вліво, при цьому продовжувала перестроюватись в другу смугу руху. Потім відчула удар у ліву передню частину авто. Яким чином сталось зіткнення вона не розуміє, автомобіля попереду вона не бачила.

         Дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вважаю, що судом необґрунтовано прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки як вбачається з викладеного, він не здійснював зміну напрямку руху, рухався в тій же смузі руху, а з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що під час зміни напрямку руху вона дивилась вліво, пропускаючи автомобілі, які рухались у попутному напрямку і не бачила попереду автомобіля, яким керував ОСОБА_1

          Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

          З викладеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням вимог закону, а провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

         Керуючись ст. 294  КУпАП  суддя,

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

         Скасувати постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Провадження по справі закрити, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

         Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                  Суддя

Апеляційного суду м. Києва                                                                           Л. Ф. Лук’янець