Справа № 1-195
2009 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Осіпової Л.О.,
при секретарі Троценку Ю.М., Сухіні Н.В., Пронь В.А.,
з участю прокурора Варшавської І.О., Перловської Г. В., Попова А.О., Анісімова В.О.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого
12 липня 1985 року вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 141 КК України в редакції 1960 року до 4 років позбавлення волі,
1. 22 травня 1987 року вироком Дрогобицького міського суду Львівської області за ст. 102; ст. 43 КК України в редакції 1960 року до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
2. 23 жовтня 1992 року вироком Подільського районного суду м. Києва за ст. 94; ч. 2 ст. 142; ч.3 ст. 140, ст. 42 КК України в редакції 1960 року до 14 років позбавлення волі,
02 липня 2007 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
01 серпня 2008 року приблизно о 19 год. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля магазину „Оріон", розташованого по вул. Щусєва, 6 в м. Києві, під час конфлікту, виниклого між ним та ОСОБА_3, в процесі виниклої між ними боротьби, не передбачаючи можливості настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, схопив потерпілого ОСОБА_3 за руку та штовхнув через стегно, в результаті чого ОСОБА_3 упав та ударився головою об асфальт.
При падінні та ударі головою об асфальт потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді «черепно-мозговой травмы - ушиба головного мозга, травматической внутримозговой гематомы левой теменной доли, эпидуральной гематомы, нарушений речи, правосторонней гемоплегии», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 392/е від 12 вересня 2008 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину визнав повністю та суду показав, що дійсно 1 серпня 2008 року приблизно о 18 год. 30 хв. біля магазину „Оріон" він зустрів знайомих йому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_5 зайшла до магазину, а він та ОСОБА_4 знаходились біля магазину. В цей час до них підійшов ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, та в грубій формі став звертатися до ОСОБА_4 Він, підсудний, зробив зауваження ОСОБА_3, на що останній штовхнув його, від чого він, ОСОБА_2, упав. Коли він намагався піднятися, ОСОБА_3 знову його штовхнув. Зрозумівши, що ОСОБА_3 буде його бити, він, підсудний, схопив ОСОБА_3 за руку та штовхнув через стегно, від чого ОСОБА_3 упав головою на асфальт, після чого піднявся. Після цих подій він, підсудний, залишив місце пригоди.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні вищезазначеного злочину підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків, іншими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що в день, коли він отримав черепно-мозкову травму, він разом зі своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7 знаходився в кафе, де вживав спиртні напої. Через деякий час біля кафе він зустрів ОСОБА_4, якому сказав щось образливе, потім спровокував конфлікт з ОСОБА_2, який переріс в бійку. Він, потерпілий, ударив ОСОБА_2 першим, вони почали боротися, в результаті чого упали на землю. При цьому він, потерпілий, упав на спину.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 1 серпня 2008 року він разом з ОСОБА_5 прийшов до магазину „Оріон", де вони зустріли ОСОБА_2 Біля магазину також знаходився ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_3 став його, свідка, ображати. ОСОБА_2 на це зробив зауваження ОСОБА_3 ОСОБА_3 став конфліктувати з ОСОБА_2, поводив себе агресивно, розмахував руками. Він, ОСОБА_4, зайшов до кафе. Через деякий час до кафе зайшла ОСОБА_7 та повідомила, що ОСОБА_3 побили. Коли він вийшов з приміщення кафе, то побачив, що ОСОБА_3 лежить на спині.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 1 серпня 2008 року вона разом з ОСОБА_4 прийшла до приміщення кафе „Оріон", розташованого по вул. Щусєва в м. Києві, де вони зустріли ОСОБА_2 До них підійшов ОСОБА_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стали лаятися між собою.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 1 серпня 2008 року разом з ОСОБА_3 вживав спиртні напої. Коли вони знаходились біля кафе, підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 До них підійшов ОСОБА_2 Він, свідок, почув розмову на підвищених тонах та побачив, як ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_2 Між ними розпочався конфлікт. В ході конфлікту підсудний ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 зчепилися та стали боротися між собою, в ході чого підсудний, відштовхуючи ОСОБА_3 від себе, перекинув його через стегно, від чого вони разом упали. При цьому потерпілий при падінні був знизу.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 1 серпня 2008 року вона зустрілась біля кафе „42 сектор" з ОСОБА_3 Біля кафе знаходився також ОСОБА_2 Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт, вони почали між собою сваритися, а потім битися, в процесі чого обоє упали на асфальт.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 392/е від 12 вересня 2008 року у потерпілого ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді «черепно-мозговой травмы - ушиба головного мозга, травматической внутримозговой гематомы левой теменной доли, эпидуральной гематомы, нарушений речи, правосторонней гемоплегии», які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала зазначені висновки експертизи та пояснила, що наявна у потерпілого тяжка черпно-мозкова травма утворилась від удару тупим предметом з необмеженою поверхнею. Зазначена травма могла утворитися від падіння потерпілого з прискоренням, яким могли бути сильний удар чи поштовх, з послідуючим падінням та ударом головою об асфальт.
Оцінюючи всі здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного злочину.
Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.
Разом з тим, зазначене обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 наполягав на тому, що не мав наміру заподіяти потерпілому ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, а при виниклій між ним та потерпілим боротьбі, ініціатором якої був ОСОБА_3, він штовхнув потерпілого через стегно, після чого ОСОБА_3 упав на асфальт.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав на тому, що саме він спровокував конфлікт з ОСОБА_2, ударив ОСОБА_2, після чого вони стали боротися між собою, в процесі боротьби він і підсудний ОСОБА_2 стали падати на землю, при цьому він, потерпілий, упав на спину.
Зазначені показання потерпілого ОСОБА_3 об’єктивно підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні наполягав на тому, що підсудний не застосовував до потерпілого прийому рукопашного бою, а ОСОБА_3 упав на асфальт під час боротьби з підсудним, який відштовхуючи ОСОБА_3 від себе, перекинув його через стегно. Ці показання потерпілого підтверджуються і іншими вищезазначеними доказами, здобутими в судовому засіданні.
Показання потерпілого ОСОБА_3 щодо обставин конфлікту, боротьби з ОСОБА_2 та послідуючого його падіння не суперечать і показанням підсудного ОСОБА_2 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні.
Як встановлено в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_3 став ініціатором конфлікту та боротьби, які виникли 1 серпня 2008 року між ним та підсудним ОСОБА_2 В процесі виниклого конфлікту підсудний ОСОБА_2 став боротися з потерпілим ОСОБА_3, при цьому схопив його за руку та з силою перекинув через стегно, від чого потерпілий ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння, упав на спину та ударився головою об асфальт.
Як пояснила експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні, отримане ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження могло виникнути при падінні з прискоренням, яким могли бути сильний удар чи поштовх, з послідуючим падінням та ударом головою об асфальт.
Таким чином, отримані потерпілим ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження були не безпосереднім наслідком заподіяного підсудним поштовху, а результатом падіння потерпілого і удару головою об твердий предмет, що підсудний, штовхаючи потерпілого, не передбачав, але повинен був і міг передбачати.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2, штовхаючи потерпілого через стегно, не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча він повинен був і міг їх передбачити, тобто свідчать про наявність в діях підсудного ОСОБА_2 злочинної недбалості при вчиненні вищезазначеного злочину.
З урахуванням зазначених обставин суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 128 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому необережне тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним скоєного, всі дані, що характеризують його особу, те що він не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, рецидив злочину, а також стан його здоров’я.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає те, що злочин підсудний вчинив в стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням зазначених обставин, конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне обрати підсудному ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі.
В строк відбування покарання підсудному ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зарахувати час його тримання під вартою з 15 серпня 2008 року по 18 травня 2008 року включно.
Вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в стаціонарі інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України, розмір якого згідно довідки № 724/04 від 10 вересня 2008р. складає 2880 грн. (а.с. 24), суд вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь держави.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з дня прибуття до виправного центру та постановки на облік у виправному центрі.
Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання час його тримання під вартою з 15 серпня 2008 року по 18 травня 2009 року включно.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_2 змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України в розмірі 2880грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.