Справа  № 2-а-255/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.01.2011 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді –Данькова О.М.,

при секретарі –Шуляр І.В.,

розглянувши у відкритому судовом засіданні в приміщенні залу суду в смт. Сосниця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІАП Сосницького ВДАІ Деменка Артема Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

    В С Т А Н О В И В:

До Сосницького районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ІАП Сосницького ВДАІ Деменка Артема Анатолійовича про стасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свій позов тим, що 31.12.2010 року, близько 12-ї години, вона, керуючи автомобілем Рено, номерний знак НОМЕР_1, в смт. Сосниця, здійснила вимушену зупинку, оскільки з невідомих їй причин перестав працювати двигун автомобіля. Включивши аварійну сигналізацію, вона вийшла з автомобіля, та почала телефонувати  знайомому, який зміг би розібратися, в чому причина поломки та відновити справність її атомобіля. Коли вона телефонувала, до неї під’їхав автомобіль, з якого вийшов працівник ДАІ та висловив претензії про те, що її автомобіль стоїть у зоні дії знаку зупинка заборонена. Вона йому пояснила, що це вимушена зупинка, в зв’язку з поломкою автомобіля, і вона телефонує для виклику спеціаліста, який допоможе їй відновити справність автомобіля, оскільки вона самостійно не може усунути поломку. Інспектор її пояснення проігнорував та почав складати протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою наклав стягнення у вигляді штрафу 260 грн. Склавши протокол і постанову, відповідач надав їх на підпис позивачу. Як вона пояснювала інспектору, зупинка була вчинена незалежно від її волі, тобто була вимушена. В даному випадку її вина була відсутня, оскільки умислу або необережності з її боку під час вчинення правопорушення не було.                              

Виходячи з вищевикладеного, вона змушена звертатися в суд за захистом, оскільки відповідач безпідставно та не об’єктивно притягнув її до адміністративної відповідальності та наклав стягнення у вигляді штрафу 260 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. З поданої заяви вбачається, що позов вона підтримує.            

Відповідач –ІАП Сосницького ВДАІ Деменко Артем Анатолійович в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі  неприбуття відповідача - суб'єкта  владних повноважень,  належним  чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду,  без поважних причин або без  повідомлення  ним про  причини  неприбуття,  розгляд справи не відкладається, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги   підлягають  задоволенню з наступних підстав.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ1 №038862 видно, що ОСОБА_1 31.12.2011 року, близько 12-ї години, керувала автомобілем Рено Кліо, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Освіти в смт. Сосниця та здійснила зупинку та стоянку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена».

З дослідженої у справі постанови про адміністративне правопорушення серії СВ № 162187 від 31.12.2010 року вбачається, що ОСОБА_1  притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 260 грн.

Згідно зі ст. 251 КУпАП  доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження  в   справах   про адміністративні правопорушення  є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування  обставин  кожної  справи.

             В порушення вимог ст. 280 КУпАП відповідач  при розгляді    справи про адміністративне правопорушення  не  з'ясував:  чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні. Жодного свідка залучено не було. Пояснення, що зупинка була вчинена незалежно від  волі позивача, тобто була вимушена, до уваги інспектор не взяв.

          Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним  правопорушенням  (проступком)    визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка  посягає  на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян,  на  встановлений  порядок  управління  і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В даному випадку вина позивача була відсутня, оскільки умислу або необережності з її боку під час вчинення правопорушення не було.                                                                                

          Згідно п. 15.14 ПДР України у   разі   вимушеної   зупинки  в  місці,  де  зупинку  заборонено, водій  повинен  вжити  всіх  заходів,  щоб   прибрати транспортний засіб,  а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил, тобто ввімкнути аварійну світлову сигналізацію. Позивачка вжила всіх залежних від неї заходів під час вимушеної зупинки, тобто ввімкнула аварійну світлову сигналізацію.

          Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Належного підтвердження, що позивачка здійснила зупинку у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», не надав, хоча повинен був це зробити.

Ст.252 КУпАП передбачено ,що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх  обставин справи в їх сукупності.

Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням  інакше як на підставах і в порядку , встановленому законом.                     Провадження  в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо скасування постанови  є  обґрунтованими та  відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року,   ст. ст. 7, 9, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 71, 158 –163, 167 КАС України,  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІАП Сосницького ВДАІ Деменка Артема Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії СВ № 162187 від 31.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену ІАП Сосницького ВДАІ Деменком Артемом Анатолійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн., скасувати, провадження у справі закрити.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. 

                    Суддя                                                             О.М. Даньков