№ 1-542/07
ПОСТАНОВА
про попередній розгляд та повернення справи прокуророві
Іменем України
11 червня 2007 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дацюк О.И.
при секретарі Зіменко О.В.
за участю прокурора Терехова Т.В.
розглянувши попередньо у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальну
справу по звинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185
ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_1 поступила до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним висновком, затвердженим прокурором, для розгляду по суті.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, призупинення провадження у справі немає, органом попереднього слідства обвинувальний висновок складений відповідно до вимог КПК України, запобіжний захід обвинуваченому обраний правильно, підстав для його зміни або скасування немає, порушень процесуального законодавства і права обвинуваченого на захист органом попереднього слідства не вбачається.
Однак, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що це не у повній мірі відповідає дійсності, а справа підлягає поверненню прокуророві в порядку ст. 249-1 КПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 228 КПК прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов'язаний перевірити, зокрема: чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги КПК про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист, чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог КПК.
Кримінальні справи за фактами крадіжки у потерпілого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 за ознаками ст. 185 ч. 1 КК України порушені дізнавачами ВД Жовтневого РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. Однак, відповідно до ст. ст. 425, 430 КПК України кримінальна справа за ст. 185 ч. 1 КК України відноситься до категорії справ, які порушуються виключно прокуратурою.
За ст. 185 ч. 2 КК України щодо ОСОБА_1 кримінальні справи порушено слідчим лише 20.02.2007 року.
Таким чином, слідчий прийняв у своє провадження явно незаконно порушені кримінальні справи та продовжив здійснення досудового розслідування. Зважаючи, що частина доказів була зібрана після порушення кримінальної справи за ст. 185 ч. 1 КК України, але до порушення її за ст. 185 ч. 2 КК України, суд дійшов висновку, що зібрані докази не відповідають вимогам допустимості, оскільки зібрані незаконно та не можуть бути використані при розгляді справи.
Крім того, при вивчені матеріалів справи, судом встановлені також інші порушення вимог КПК.
Так, за епізодом крадіжки у потерпілого ОСОБА_2 у постановах від 22.08.2006 року (л.с. 1), 07.09.2006 года (л.д. 52, 55), 22.09.2006 року (л.с. 2), 22.02.2007 р. (л.с. 15), 12.03.2007 року (л.с. 32)23.08.2006 р. (л.с. 37), вказано, що колеса зняті з автомобіля „ДЕУ-Ланос", між тим, в інших матеріалах справи фігурує автомобіль ДЕУ-Нубіра".
Також в ході здійснення досудового слідства жодним чином не з'ясована вартість викраденого, а зважаючи, що склад злочину за ст. 185 КК України настає тільки за умови мінімальної відповідної вартості викраденого, слідчим не з'ясовано чи є підстави для порушення справи взагалі.
Між тим, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що вартість викрадених коліс змінюється потерпілим без будь-якого відповідного підтвердження.
Так, згідно постанови про порушення кримінальної справи від 22.08.2006 року спричинена потерпілому ОСОБА_2 матеріальна шкода оцінюється в 2500 гривень, однак, в постанові про призупинення провадження по справі від 22.09.2006 року сума збільшена до 4800 гривень. У
постановах від 19.01.2007, 22.02.2007, 23.02.2007 (л.с. 3, 4,5, 15, 17) та заяві ОСОБА_2 (л.с.20) зазначена вартість викраденого 2500 гривень, в інших матеріалах справи 4800 гривень.
Зважаючи, що ОСОБА_1 викрадено, відповідно до обвинувального висновку, лише чотири колеса, два з яких „Россава", а два „Бел 94", є обґрунтовані сумніви щодо того, що їх дійсна вартість на момент викрадення з урахуванням зносу складала 4800 гривень.
Стаття 190 КПК України зазначає, що з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Зважаючи на те, що огляд є саме слідчою дією в рамках порушеної кримінальної справи не зрозумілим є чому огляд місця події за епізодом крадіжки у ОСОБА_2 (л.с. 23-25) здійснювався слідчим Медведєвим В.В., який участі у проваджені кримінальної справи не приймав, до провадження її не брав.
Щодо епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_3 слідчим також не збиралися будь-які відомості щодо вартості викраденого майна.
Слідчим Летуновою А.О. проведено очні ставки між ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5 (л.с. 67-70), які, згідно матеріалів справи купили в ОСОБА_1 викрадені речі, однак, упізнання ОСОБА_1 свідками не проведено.
Всупереч вимогам ст. 222 КПК України можливість потерпілому та цивільному позивачеві ОСОБА_2 ознайомитися з матеріалами справи фактично не надано, оскільки відповідно до вихідних номерів повідомлення про можливість такого ознайомлення датоване 18.04.2007 року, що, враховуючи строк, встановлений ст. 233 КПК України та той факт, що обвинувальний висновок по справі затверджено 24.04.2007 року, потерпілий та цивільний позивач фактично був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи.
Таким чином, при порушенні кримінальної справи, збиранні речових доказів по справі та здійсненні слідчих дій, на думку суду, було допущено такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, що згідно ст. 246 КПК України є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 237,240,244,246 КПК України
ПОСТАНОВИВ:
Повернути кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України прокуророві Жовтневого району м. Запоріжжя для вирішення питання про порушення кримінальної справи та здійснення досудового слідства належним чином.
Постанова оскарженню не підлягає, на неї може бути винесене подання прокурором.