№ 2-143/07

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2007 року                                                                                  м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретареві Зіменко О.В.

за участі представника позивача Алілуєва Д.Ю., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Запоріжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ з газопостачання та газифікації „Запоріжгаз" (далі ВАТ „Запоріжгаз") звернулося до суду з вищезазначеним позовом. У позовній заяві вказало, що відповідач проживає у будинку АДРЕСА_1 та користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, але вартість послуг у повному обсягу не сплачував, через що виникла заборгованість за період з жовтня 2002 року по листопад 2003 року в сумі 602,46 гривень. Просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав у повному обсягу, додатково пояснив, що між сторонами не був укладений договір про надання послуг теплопостачання, оскільки відповідач відмовився його підписати у вересні 2002 року, однак, послуги надавалися відповідно до опалювальної площі будинку відповідача без застосування лічильника.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсягу, пояснив, що оскільки позивач надавав неякісні послуги, через що у будинку було холодно, він у середині жовтня 2002 року від'єднався від мереж позивача та встановив автономне опалення. Зважаючи на зазначене, послугами позивача фактично не користувався, рахунки не сплачував. Про те, що він від'єднався від мереж позивача неодноразово повідомляв працівників енергопостачальної організації, коли йому приносили договір та рахунки.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є сусідом відповідача, та оскільки у відповідача у 2002 році опалення майже не працювало, як пояснили це працівники котельної, через недостатню потужність обладнання, відповідач у середині жовтня 2002 року обрізав мережу та за три-чотири дні встановив опалювальний котел.

При дослідженні інших доказів по справі судом встановлено таке.

На період часу з жовтня 2002 року по листопад 2003 року котельна, яка обслуговувала будинок відповідача, перебувала на балансі ТОВ „Запорізька міська енергетична компанія" (далі ТОВ „ЗМЕК"), а послуги з теплопостачання надавалися позивачем на підставі договору доручення на поставку теплової енергії та гарячої води споживачам № 06/08-2002 від 01.08.2002 року.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, позивач доручив ТОВ „ЗМЕК" укладати від імені Концерну „Міські теплові мережі" договори на постачання теплової енергії та гарячої води зі споживачами.

Згідно п. 8 Постанови KM України № 1497 від 30.12.1997 року „Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", яка діяла на момент правовідносин між сторонами, послуги надаються споживачеві згідно з договором надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення (далі - договір), який розробляється виконавцем згідно з типовим договором і укладається за його ініціативою.

Як встановлено судом, відповідний договір з відповідачем не укладався, оскільки ще у вересні 2002 року відповідач відмовився його укласти, оскільки мав намір здійснювати опалення автономно. За таких обставин, суд дійшов висновку, що якщо послуги з теплопостачання позивачем і надавалися, відповідної підстави для їх надання не існувало.

Згідно акту від 09.06.2007 року на момент перевірки будинок відповідача дійсно від'єднаний від мереж позивача та опалюється за допомогою котла.

Статті 10, 60 ЦПК України зазначає, що обов'язок доказування у процесі покладається на сторони.

Зважаючи на вищезазначене, а також на те, що позивачем не представлено жодних доказів фактичного надання послуг з теплопостачання, а встановити момент від'єднання відповідача від мереж позивача неможливо через відсутність відповідного акту, складеного у присутності представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність відповідних підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60,208,209,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1.       У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Запоріжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії відмовити у повному обсягу.

2.   Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.