2-A-192.07 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2007 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А. , у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя(далі УПФУ)про визнання незаконною відмови в перерахунку пенсії,зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугу років,починаючи з 1.02.2006 р.та стягнення заборгованності по виплаті пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
6.02.2007 р.ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом,в якому зазначає,що він отримує пенсію ,з заявою про перерахунок якої як особі , що відноситься до категорії пілотів цивільної авіації ,звернувся до відповідача в січні 2006 р.
13.02.2006 р.отримав письмову відмову в перерахунку пенсії з посиланням на те,що він не належить до осіб льотного складу цивільної авіації,встановлений Законом порядок призначення пенсій за вислугу років не поширюється на робітників льотного та інженерно-технічного складу авіації ТСОУ та ДТСААФ,відомості в трудовій книжці не дають йому права на призначення пенсії як робітнику льотного складу цивільної авіації.
Посилаючись на те,що відповідно до чинної редакції ст.53 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення « від 17.11.1999 p.,Постанов КМУ № 418 від 21.07.1992 р.та № 243-р від 14.04.2004 р.він ,з урахуванням стажу льотної роботи в цивільній авіації,він має право на перерахунок пенсії ,в чому відповідачем йому було відмовлено,позивач просить суд визнати незаконною відмову УПФУ в перерахунку пенсії за вислугу років як робітнику з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації,зобов*язати УПФУ призначити пенсію за вислугу років як робітнику з числа осіб льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації,починаючи з 1.02.2006 р.та стягнути заборгованість по виплаті пенсії за цей період,оскільки своєчасно пенсія не була призначена з вини відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні,пояснивши суду,що з 1990 р.йому призначена пенсія за вислугу років як особі льотного складу повітряних суден ,відповідно до роз*яснень Госкомпраці СРСР від 30.05.1988 р.повітряні суда ДТСААФ віднесені до цивільної авіації.Відповідно до змін в ч.2 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 17.11.1999 p.,ст.54 цього ж Закону він має право на перерахунок пенсії ,порядок проведення якого визначено КМУ в постанові № 418 від 21.07.1992 p.,додатково підтверджено
розпорядженям КМУ від 14.04.2004 р.№ 234-р.Відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії,відповідач, на його думку,не врахував положення цих нормативних актів та безпідставно не задовольнив його заяву,чим порушив пенсійні права позивача.Просить суд визнати незаконними дії УПФУ по відмові в проведенні перерахунку його пенсії,зобов*язати УПФУ призначити йому пенсію за вислугу років як особі льотного екіпажу повітряних судей цивільної авіації,починаючи з 1.02.2006 р.та стягнути з відповідача суму неотриманої пенсії за період з 1.02.2006 р.по 6.02.2007 р.
Представник позивача вважає позовні вимоги обгрунтованими та доведеними,рішення відповідача,яким відмовлено позивачу в перерахунку пенсії,незаконним,в інтересах довірителя просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши,що
відповідно до чинної з 17.11.1999 р.редакції ч.2 ст.53 Закону
України «Про пенсійне забезпечення» ,роз*яснень Міністерства
транспорту та Державної авіаційної адміністрації України цього ж Міністерства в листі № 3\18-15-6269,передбачені умови,за наявності яких особи,які працювали членами екіпажів повітряних суден цивільної авіації,мають право при призначенні їм пенсії за вислугу років на зарахування періоду роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних організаціях ДТСААФ та ТСОУ.Посилаючись на те,що у позивача відсутні основні документи,які підтверджують фактичну роботу як особи льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації,а повітряні судна ДТСААФ не відносяться до цивільної авіації,вважає,що відповідно до ч.2 ст.53 вищезазначеного Закону відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу,а тому дії УПФУ є законними,в позові просить відмовити.
Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши письмові докази,суд вважає,що позов обгрунтований та підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ст.4 6 Конституції України,громадяни мають право на соціальний захист,що включає право на забезпечення їх в старості та в інших випадках,передбачених законом. Це в повній мірі стосується і пенсії.
Згідно ст.6,8 Конституції України,в України визнається та діє принцип верховенства права,Конституція України має вищу юридичну силу,закони та інщі нормативно-правові акти приймаються на її підтаві та повинні відповідати їй;органи влади здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України та Законів України та діють на принципах верховенства права.
Як прямо передбачено ст.22 ч.З Конституції України,при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 ст.53 Закону України ««Про пенсійне
забезпечення» в редакції Закону України від 17.11.1999
р.,працівникам льотно-випробувального складу та особам льотних
екіпажів повітряних суден цивільної
авіації(пілотам,штурманам,бортінженерам,бортмеханікам,бортрадистам,л
ьотчикам-наглядачам)і бортоператорам,які виконують спеціальні роботи
в польотах,пенсії обчислюють з середньомісячного заробітку за
роботу,що дає право на пенсію за вислугу років,одержуваного перед її
припиненням,і призначають в розмірах,передбачених ч.1-3,6
ст.19,ст.21 цього Закону для пенсії за віком,і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробувального складу та 7 5% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації(пілотам,штурманам,бортінженерам,бортмеханікам,бортрадистам, льотчикам-наглядачам)і бортоператорам,які виконують спеціальні роботи в польотах.
Як передбачено ст.54 цього ж Закону,перелік посад працівників
льотного складу,порядок обчислення строків вислуги років для
призначення пенсій,а також порядок призначення і виплати пенсій
льотно-випробувальному складу затверджуються в порядку,що
визначається КМУ.
За змістом п.1 Порядку призначення і виплати пенсій за
вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної
авіації,затвердженого постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 p.,пенсії
за вислугу років відповідно до ст.54 Закону України «Про пенсійне
забезпечення» і цього Порядку призначаються працівникам льотно-
випробувального складу,безпосередньо зайнятим у льотних
випробуваннях(дослідженнях)дослідної та серійної
авіації,аерокосмічної,повітроплавальної і парашутно-десантної
техніки,незалежно від відомчої належності
підприємства,організації,де вони працюють.
П.7,пп.»в» п.7 цього Порядку передбачено механізм призначення пенсії за вислугу років зазначеним више особам з урахуванням його корегування у разі зростання середньої заробітньої плати працівників,зайнятих у галузях економіки,щороку з 1 березня (починаючи з 2005 p.).
Судом встановлено,що позивач з 25.03.1970 р.по 14.03.1990 р.має стаж льотної роботи як особа льотного екіпажу повітряних суден ДТСААФ,про що свідчать записи в трудовій книжці ОСОБА_1,має підтвердження виконання елементів складного та вищого пілотажу.про що надав відповідні довідки,висока льотна кваліфікація позивача додатково підтверджується відомостями про присвоєння йому звання майстера спорту та нагородження орденом «Знак пошани».
З 1990 р.позивач отримує пенсію за вислугу років як особа льотного складу повітряних суден.
Листом від 10.02.2006 р.УПФУ відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те,що він не належить до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
Згідно роз*яснень Госкомпраці СРСР від 30.05.1988 р.,підтверджених розпорядженням КМУ від 14.04.2004 р.№ 234-р «Про затвердження Концепції розвитку системи регулювання авіаційної діяльності у сфері створення та використання малих повітряних суден« встановлено, що судна,які використовувались лише за спортнивним призначенням під керівництвом ДТСААФ,яке діяло під наглядом Міноборони,вважаються цивільними повітряними судами,тобто ДТСААФ відноситься до цивільної авіації.
Таким чином ,позивач,як особа льотного складу повітряних суден ,що належали до ДТСААФ,відноситься до категорії осіб льотного складу повітряних суден цивільної авіації і доказів протилежного відповідач суду не надав.
Крім того,пп.»г» п.1 Порядку обсчилення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу повітряних суден,затвердженного Постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 p.,прямо передбачена категорія осіб-працівники системи ДТСААФ колишнього СРСР,що додатково підтверджує право позивача на призначення йому пенсії відповідно до вимог ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Посилання представника відповідача на інформативний лист Мінтранса № 3\18-15-6269 за 2000 р.суд вважає такими,що не варті на увагу,оскільки він не є нормативним актом в розумінні закону,крім того,тим же Мінтрансом на адресу Мінпраці та соціальної політики України в листі від 28.03.2007 р.була висловлена протилежна позиція,що не було враховано відповідачем при розгляді заяви ОСОБА_1
З огляду на викладене вище,суд дійшов висновку,що відмова УПФУ в проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.53 Закону україни «Про пенсійне забезпечення» на законі не грунтується і доказів протилежного суду не надано,на підставі чого суд задовольняє позов в частині визнання дій УПФУ по відмові в перерахунку пенсії незаконними.
При вирішенні позовних вимог про призначення пенсії з урахуванням її перерахунку , починаючи з 1.02.2006 p.,суд виходить з наступного.
Статтею 84 Закону України ««Про пенсійне забезпечення»
встановлено,що перерахунок призначеної пенсії проводиться при
виникненні права на підвищення пенсії-з першого числа місяця ,в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії,якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно,і з першого числа наступного місяця,якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
В матеріалах справи відсутні докази про те,коли саме позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
Письмова відмова на його адресу датована 10.02.2006 p.,з чого
суд дійшов висновку,що позивач звернувся з відповідною заявою до 15-
го лютого 2006 р.і перерахунок призначеної пенсії позивачу
необхідно проводити з першого числа цього місяця,тобто з 1.02.2006
Р.
Вирішуючи вимоги про стягнення заборгованності по сплаті пенсії суд виходить з того,що конкретна сума такої заборгованості до стягнення позивачем не визначена і жодних розрахунків до позову не надано,що позбавляє суд можливості обгрунтувати рішення в частині грошового стягнення.
Крім того,суд вважає,що при проведенні перерахунку пенсії УПФУ за наявності заборгованності виплатить її позивачу в порядку,передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення»і рішення суду з цього питання є зайвим.
На підставі ст.6,8,22,46 Конституції України,ч.2 ст.53,ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пп.»г» п.1 Порядку обсчилення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу повітряних суден,затвердженного Постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 p., роз*яснень Госкомпраці СРСР від 30.05.1988 p., розпорядження КМУ від 14.04.2004 р.№ 234-р «Про затвердження Концепції розвитку системи регулювання авіаційної діяльності у сфері створення та використання малих повітряних суден«ст.6,9-11,69,71, 104,159,161 КАС України,суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі М.Запоріжжя по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі М.Запоріжжя призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.53,ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,починаючи з 1.02.2006 р.
В інший частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів після її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд М.Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.