РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ               № 2-2227\07

м. Запоріжжя                                                                        05 червня 2007 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В. при секретарі Чернишової І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі -продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з своїм вищезгаданим позовом.

В позові вказує, що 10. 10. 2004 року вона уклала в письмовій формі договір купів-лі-продажу 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 за 6,500 грн. Спірний,будинок належав відповіда­чеві на праві приватної власності. До укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 разом зі своїм сином ОСОБА_3 виїхали до Росії. З сусідами де вони раніше проживали по вулиці Тесленко, залишилися добрі стосунки. Відпові­дач вирішив написати листа в м. Запоріжжя з пропозицією до позивачки, щоб знайшли покуп­ця на вищевказаний будинок. Позивачка погодилася купити будинку АДРЕСА_1, але повідомила відповідача, що одразу такої суми сплатити не має мож­ливості. Тому вони домовились, що гроші за проданий будинок № 9 по вулиці Тесленко по­зивачка буде здійснювати банківськими переказами.

Коли відповідач повернувся в Україну договір купівлі продажу 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 підписаний 10.10.2004 р. було завірено печаткою представником квартирного комітету № 117, Кісельовою О.В. 09.02.2006 р. Після по­свідчення договору відповідач отримав гроші за будинок в повному розмірі, про що надав роз­писку про отримання грошей. Між ними був складений акт-прийому передачі житлового бу­динку та придомової території з господарськими будівлями.

За домовленістю при укладанні договору купівлі-продажу позивач і відповідач повинні були у місячний термін нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу. Але відповідач за ста­ном свого здоров'я часто не міг приїздити до України і таким чином ухилявся від нотаріально­го посвідчення договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку.

Позивач вказує, що нею були виконані всі умови договору: сплачені кошти відповідаче­ві, що підтверджується квитанціями про перерахування грошей на ім'я відповідача та розпис­кою про остаточний розрахунок, відбулася фактична передача майна на підставі акту при­йому та передачі.

У зв'язку з відмовою відповідача нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, позивачка вимушена звернутися до суду для визнання угоди дійсною та визнання права власності на житловий будинок.

Позивачка просить суд визнати договір купівлі-продажу 1\2 частини житлового бу­динку АДРЕСА_1, укладений 10.10.2004 року між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 дійсним та визнати за нею право власності на домоволодіння літ. А - будинок жилий, що складається з приміщень: 1-1 - коридор - 2,4 м²; 1-2 - кухня - 8,5 м² ; кімната 1-3 - 13,4 м²; 1-4 кімна­та - 6,7 м² 2-1- коридор - 8,2 м²; 2-2 - (кладова) комора - 3,8 м²,2-3 - кухня - 8,4 м², кі­мната - 2-4 - 8,5 м²; літера В - сарай - 2,38*3,98, літера Д - сарай - 2,2*2,58, літера Ж -уборна; літера 3 - навес - 1,8*2,15, літера И - - душ - 1,07*1,05, №№ 1,3 - забори; водо­провід № 2, всі будівлі розташовані на земельній ділянці загальною площею 452 м за ад­ресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка підтримала свій позов за вищезгаданими підстава­ми, просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, пояс­нення позивачки підтвердив, вказав на неможливість явки відповідача, який дійсно продав та передав у власність позивачки половину спірного будинку.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані по справі докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає за­доволенню за нижче наведеними підставами.

Відповідно до положень ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору,  що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін відхилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому випадку подальше нота­ріальне посвідчення договору не потрібне.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.1964 року за відповідачем зареєстровано право власності на 1/2 частину вище зазна­ченого спірного житлового будинку.

10 жовтня 2004 року позивачка купила у відповідача належну йому частину АДРЕСА_1. При цьому позивачка придбала 1/2 частину на­званого будинку, сплативши відповідачу разом оговорену договором грошову суму, що підтверджується поясненням позивачки, договором купівлі-продажу від 10.10.2004 року та розпискою від 09.02.2006 року.

З пояснень сторін також вбачається, що кожна із сторін виконала умови договору -позивачка сплатила вартість половини будинку продавцю, отримали від останнього право-встановлюючі документи на спірний будинок, а відповідач передав у власність половину проданого будинку.

На момент підписання договору купівлі-продажу, останній нотаріально не був заві­рений. Позивачка зазначає суду, що від оформлення договору купівлі-продажу в нотаріа­льному порядку відповідач ухилився. У суду немає підстав не довіряти таким поясненням позивача.

Беручи до уваги обставини оформлення договору купівлі-продажу житлового буди­нку, суд вважає договір виконаним, оскільки згідно за зазначеним договором відповідач продав позивачці спірний будинок, а позивач сплатив суму вартості будинку та прийняла від відповідача названий будинок у власність, що фактично і було виконано сторонами.

Перераховані обставини достовірно підтверджені договором купівлі-продажу жит­лового будинку, укладеного між сторонами, поясненнями позивача, представника відпові­дача, технічним паспортом на спірний будинок, заявами відповідачки, вищевказаним сві­доцтвом про право на спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 203, 207, 209, ч. 2 ст. 220, 328, 334 ЦК України, Законом України „Про власність", ст.ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 10 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину житло­вого будинку АДРЕСА_1 з належними надвірними будівлями та спорудами.

Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10-ти днів через районний суд шляхом подачі заяви про оскарження або апеляційної скар-