465/6600/24

                       1-кп/465/1115/24

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

/резолютивна частина/

17.09.2024 року                                                                         м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників:

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої – ОСОБА_8 ,

захисника – ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження № 12019140040001666 від 15.07.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться указане кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

ОСОБА_8 обвинувачується у трьох епізодах заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах та вчиненому у великих розмірах повторно. Кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди ОСОБА_6 у сумі 385 000 грн. та ОСОБА_4 у сумі 752 000 грн., які будучи введеними в оману купили у ОСОБА_8 :

квартиру АДРЕСА_3 , з передаченою грошових коштів у сумі 385 500 грн.;

квартиру АДРЕСА_4 , з передаченою грошових коштів у сумі 385 000 грн.; та

квартиру АДРЕСА_5 , з передаченою грошових коштів у сумі у сумі 367 000 грн.

На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке прокурор до початку його розгляду по суті просив залишити без розгляду. Також на адресу суду надійшло клопотання прокурора про застосування цілодобового домашнього арешту, яке прокурор підтримав та просив його задовольнити.

Клопотання прокурора про застосування цілодобового домашнього арешту мотивоване наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, потерпілими внаслідок вчинення яких є дві особи.

Провина ОСОБА_8 , на думку сторони обвинувачення, підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами. У поданому клопотанні прокурор обґрунтовує наявність ризиків переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

На підтвердження наявності указаних ризиків прокурор посилається на тяжкість покарання, що загрожує за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (позбавленням волі на строк до восьми років). З метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину ОСОБА_8 , може переховуватися від суду. Указаному ризику сприяє відсутність у ОСОБА_8 постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, проживання в орендованій квартирі, а тому вона може безперешкодно покинути помешкання і переїхати в іншу область, а при бажанні виїхати за межі України, що перешкоджатиме здійсненню судового розгляду у розумні строки. Також прокурор акцентує увагу суду на те, що ОСОБА_8 постановою слідчого від 23.06.2023 уже оголошувалась в розшук, завдяки чому була затримана на пункті пропуску при спробі виїзду з території України. З цього часу її належна процесуальна поведінка забезпечується саме в результаті дії запобіжних заходів.

Обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначає, що в ході досудового розслідування не знайдено та не вилучено всіх документів, які мають значення для кримінального провадження, серед яких оригінали довідок про відсутність майнових зобов`язань між ЖБК «Винники – 1» та ОСОБА_8 , і які обвинувачена може використати для здійснення аналогічних кримінальних правопорушень у яких обвинувачується. Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження № 12019140040001666 виділено інше провадження за ч.3 ст.190 КК України щодо невстановлених осіб, в тому числі за ймовірної участі ОСОБА_8 , що вказує на реальність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного вчиненому, у тому числі з використанням відсутніх у матеріалах кримінального провадження документів.

Представник потерпілого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , зазначив про те, що вирішення указаних питань є прерогативою прокурора, тому, ураховуючи обґрунтованість заявленого клопотання просив його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні клопотання, указавши про відсутність наміру переховуватись.

Захисник ОСОБА_9 заперечив проти задоволення поданого клопотання, у зв`язку із його безпідставністю, відсутністю обґрунтованої підозри, задвоєнням квартири іншою особою ( ОСОБА_10 ), наявністю цивільних правовідносин. Зазначив про те, що обвинувачена не мала наміру покидати територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки проживала за іншою адресою, ніж та, на яку органом досудового розслідування скеровувалися повістки.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2027 №1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд погоджується з наявністю обґрунтованої підозри такого рівня, яка стала підставою для звернення до суду з обвинувальним актом. Повноту зібраних на досудовому розслідуванні доказів суд перевіряти у підготовчому засіданні не вправі та не має такої можливості за відсутності в нього матеріалів досудового розслідування.

Суд бере до уваги те, що інкримінований ОСОБА_8 злочин є тяжким злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що у свою чергу підтверджує реальність існування заявленого прокурором ризику переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Крім цього указаний ризик підсилюється проживанням ОСОБА_8 в орендованій квартирі, відсутністю у неї постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків (не одружена, дітей не має). Також суд, зважаючи на розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, враховує, що обвинувачена має певні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування від суду, вона не відноситься до категорії осіб, що не мають можливості виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

У пунктах п. 132 - 133 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бєлозьоров проти Росії та України», заява №43611/02, Суд щодо ризику переховування від слідства і суду, указав на те, що його слід оцінювати із врахуванням різних чинників, особливо таких, що стосуються характеру зазначеної особи, її моральності, її житла, роду її занять, її засобів, родинних зв`язків та усіх видів зв`язків з країною, в якій здійснюється її кримінальне переслідування У цій справі Суд погодився з тим, що відсутність місця постійного проживання в Росії могла обґрунтовано виправдати побоювання національних судів щодо можливого переховування заявника від слідства і суду.

Також суд бере до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 постановою слідчого від 23.06.2023 уже оголошувалась в розшук, в результаті чого була затримана на пункті пропуску при спробі виїзду з території України. Сторона захисту указаного факту не заперечила, а навела заперечення щодо відсутності відповідного умислу на залишення території України саме з метою уникнення відповідальності, позаяк повістки не скеровувались їй за місцем фактичного проживання. Між тим, із змісту клопотання прокурора та викладеної у ньому хронології прийняття відповідних процесуальних рішень (про оголошення в розшук, про зупинення досудового розслідування, про відновлення досудового розслідування у зв`язку із встановленням місцезнаходження ОСОБА_8 ) та рішень слідчого судді щодо запобіжних заходів, убачається, що саме із моменту застосування запобіжних заходів досягнуто належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , що надало можливість закінчити досудове розслідування, відкрити матеріали досудового розслідування та скерувати обвинувальний акт для розгляду до Франківського районного суду м. Львова.

Також суд враховує серйозність наслідків кримінальних злочинів, кількість потерпілих, розмір шкоди, особу обвинуваченої, доводи прокурора про невстановлення місцезнаходження важливих документів у кримінальному провадженні, які можуть бути використані для здійснення аналогічних кримінальних правопорушень, виділення з матеріалів кримінального провадження № 12019140040001666 іншого провадження за ч.3 ст.190 КК України щодо невстановлених осіб, та доходить переконання, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, сукупність встановлених обставин, які мають враховуватися одночасно із обставинами, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, дають підстави для висновку про можливість застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме в період часу з 23:00 години по 06:00 годин.

На переконання суду, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення нею тяжких кримінальних правопорушень та необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої, яку вона демонструє саме з часу застосування до неї запобіжних заходів, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження. Крім цього, у судовому засіданні не встановлено, що заборона обвинуваченій залишати житло у нічний період доби становить для неї непомірний тягар, зважаючи запровадження у нічний період доби комендантської години, яка забороняє усім перебувати на вулиці та у громадських місцях без спеціальних перепусток і документів, які посвідчують особу.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що часткове задоволення клопотання забезпечує як права обвинуваченої, так і відповідає високим стандартам охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням ч. 5 ст. 331 КПК України та висновків, викладених у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 183/2259/22, ухвала суду оскарженню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 331 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу залишити без розгляду.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу – задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме в період часу з 23:00 години по 06:00 годин терміном на 2 місяці.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

-не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, в період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00  хв.;

-прибувати до суду за першим викликом;

-не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (продовжити зберігання таких).

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її оголошення і закінчується 17 лиспотада 2024 року.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на виконувача обов`язків прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити прокурору, обвинуваченій та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.09.2024.

Суддя: ОСОБА_1