Справа № 2-360/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

06 грудня 2007 року                                                                              смт. Великий Березний

            Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Цибика І.Й.,  при  секретарі -  Тисянчин М.В.,   з   участю   позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачки -  ОСОБА_5, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

                        Позивачі звернулися до суду з цим позовом з тих підстав, що з поважних причин пропустили строк для прийняття спадщини за померлим батьком - житлового АДРЕСА_1та земельної ділянки біля нього.

                        Позовні вимоги мотивують тим, що у визначений шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини ОСОБА_1 перебував на заробітках в Російській Федерації, а після заробітків знаходився на лікуванні, а ОСОБА_2 у нотаріальній конторі було роз'яснено, що це питання не можливо вирішити через відсутність правовстановлюючого документу на будинок.

                        В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

                        Відповідачка ОСОБА_5 позов не визнала з тих підстав, що позивачі не довели, що пропустили строк для прийняття спадщини з поважних причин. Пояснила суду, що визнання причини пропуску строку поважною слід ствердити відповідними доказами, які позивачами не надані та що відсутність правовстановлюючого документу на будинок не перешкоджає спадкоємцю подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

                        Треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заперечили проти задоволення позову, оскільки, на їх думку, на це немає підстав.

                        В.о. сільського голови ОСОБА_4 залишила питання на розгляд суду, пояснила, що після смерті ОСОБА_6. у будинку проживає його друга дружина ОСОБА_3 та рідна сестра померлого ОСОБА_7 Позивачі періодично приїзджають допомагати по господарству, але це не було у розумінні прийняття спадщини, фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном.

                        Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

                        В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 17 березня 2002 року помер ОСОБА_6., за яким рішенням Великоберезнянського районного суду від 05 листопада 2007 року визнано право власності на житловий АДРЕСА_1

                        Суд погоджується, що позивачі, як діти спадкодавця, являються спадкоємцями першої черги за законом майна померлого.

Разом з тим, у визначений ст. 549 ЦК України (1963 р.) строк вони повинні були подати заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори або фактично вступити в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 550 ч. 1 цього ж Кодексу - строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

                        Зазначені позивачами причини пропуску визначеного строку для подання заяви про прийняття спадщини суд не може визнати поважними, оскільки такі не підтверджені належними доказами.

                        ОСОБА_1 не довів, що у шестимісячний строк після смерті батька він був на заробітках у Російській Федерації, був травмований, знаходився на лікуванні.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що відсутність правовстановлюючого документу на будинок перешкодила йому подати заяву до нотаріальної контори теж не може бути визнано поважною причиною, оскільки відсутність правовстановлюючих документів на будинок не перешкоджає спадкоємцю подати заяву про прийняття спадщини, що стверджено поясненням державного нотаріуса в судовому засіданні.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки позивачами не доведено тих обставин на які вони посилалися як на підставу своїх позовних вимог.

                        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 550 ЦК України (1963 р.), суд,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1та ОСОБА_2у задоволенні позову відмовити повністю.

            Рішення набирає законної сили в строк і в порядку встановленому ст. 223 ЦПК України.                   

            На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення через цей суд.

                                               Головуючий:                           “підпис”

                        Суддя Великоберезнянського

                        районного суду                                                                                          І.Й.Цибик