№22-30297                                       головуючий в 1-й інстанції Астахова О.О.

                        доповідач Остапчук Д.О.            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого Остапчука Д.О.

    суддів Побірченко Т.І., Барановської Л.В.

    при секретарі Ражевій В.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 23.09.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - ,  

                   В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом у якому, посилаючись на те, що в результаті ДТП, яка сталася 18.08.2006 року з вини ОСОБА_2 вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, просила стягнути на її користь 2.548 грн. 71 коп. матеріальної шкоди, 90.000 грн. моральної шкоди, 1.000 грн. витрат за надання правової допомоги та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн..

Рішенням Деснянського районного суду м .Києва від 23.09.2010 року  позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2548.71 гривню матеріальної шкоди, 1000 гривень моральної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення у частині визначення розміру моральної шкоди вважає незаконним, просить його у цій частині  скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

Зазначає, що суд, стягуючи на її користь 1000 гривень моральної шкоди, не звернув на те, що вона внаслідок отриманої у ДТП травми, винуватцем якої є відповідач, більше чотирьох років перебуває на лікуванні, відчуває постійний фізичний біль, морально страждає.

Перевіривши обґрунтованість  та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов та стягуючи на користь позивачки заподіяні збитки та моральну шкоду, суд виходив з того, що винуватцем ДТП у якій було травмовано позивачку, є саме відповідач.

Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

Так, судом встановлено, що 18 серпня 2006 року ОСОБА_2 приблизно о 19 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на пр-ті Визволителів напроти будинку 15 у м.Києві в зоні регульованого пішохідного переходу, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1.

В результаті зазначеної ДТП ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с.5).

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2010 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, у вчинені злочину передбаченого с. 1 ст. 286 КК України закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З долучених до справи квитанцій про придбання медпрепаратів  вбачається, що витрати на оздоровлення позивачки складають 2.548 грн. 71 коп. та відповідачем не заперечуються.

З огляду на  викладене, суд у цій частині вимог  ухвалив обґрунтоване та законне рішення, яке  ніким не оспорюється, воно є законним та обґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивачки моральної шкоди, суд виходив з того, що внаслідок отриманих травм вона морально страждала.

Стягуючи на користь ОСОБА_1 1000 гривень моральної шкоди суд виходив з вимог розумності та доведеності вказаних вимог.

В той же час, суд не звернув уваги на те, що позивачка внаслідок отриманої травми у зазначеній ДТП, тривалий час (більше чотирьох років) лікується у медичних установах стаціонарного та амбулаторного типу, позбавлена можливості у повній мірі задовольняти звичайні життєві потреби  побутового характеру, що фактично не узгоджується з вимогами розумності та справедливості ухваленого у цій частині рішення.

Ці обставини судом першої інстанції були враховані не у повній мірі, що у свою чергу є підставою для зміни рішення у цій частині та збільшення розміру стягнутої моральної шкоди з 1000 до 10000 гривень.

Рішення суду в іншій частині ніким не оспорюється.

    Керуючись ст.,301,302,309,218,317  ЦПК України,

                    В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 23.09.2010 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінити, збільшити розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 1000 до 10000 (десяти тисяч) гривень.

В решті це рішення залишити без змін.

Рішення   набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: