ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.01.11 Справа № 10/160-10.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/160-10
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд», м.Горлівка, Донецька область
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Конотоп
про стягнення 6247,08 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Шевченко В.В. (довіреність № б/н від 31.12.2010р.)
від відповідача: не з’явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 6247,08 грн. заборгованості (в т.ч. 6008,74 грн. основного боргу, 103,83 грн. 10% річних, 161,51 грн. пені) за договором поставки № 90302 від 15.02.2010р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.
Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачем отримано, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.
Між позивачем та відповідачем 15.02.2010р. був укладений договір поставки №90302, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався передати, а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (товар) на умовах, визначених в договорі.
Найменування, асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується сторонами у видаткових накладних.
Пункт 4.1 договору передбачає, що відповідач повинен був здійснити оплату за отриманий товар протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки такої партії.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.
Таким чином, по видатковій накладній № 304210 від 31.08.2010р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 4939,92 грн., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати повністю не провів, розрахувавшись лише частково в сумі 2000 грн., а за видатковою накладною № 304893 від 15.09.2010 року було поставлено продукції на загальну суму 3068,82 грн., за яку відповідач взагалі не розрахувався. Тобто, залишилася не погашеною заборгованість у розмірі 6008,74 грн.
Представник позивача усно в судовому засіданні пояснив, що поставка товару здійснювалася по видатковій накладній № 304210 від 31.08.2010р та видатковій накладній № 304893 від 15.09.2010 року саме по договору поставки №90302 від 15.02.2010р., інших договорів між позивачем та відповідачем укладено не було.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №304210 від 31.08.2010р. та видатковою накладною № 304893 від 15.09.2010 року, на яких містяться підписи представника відповідача (а.с. 18, 19).
Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 6008,74 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 161,51 грн. за період з 30.09.2010р. по 02.12.2010р.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2.1 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 161,51 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 103,83 грн. – 10% річних за період з 30.09.2010р. по 02.12.2010р. (п. 7.2.1 договору).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 103,83 грн. – 10% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 41600,АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, код 36899012) 6274,08 грн. заборгованості ( в т.ч. 6008,74 грн. основного боргу, 161,51 грн. пені, 103,83 грн. – 10% річних), за договором поставки № 90302 від 15.02.2010р., а також 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.01.2011 р.
Суддя Малафеєва Ірина Володимирівна